АНОНС: Урочисте відкриття памʼятника Олександру Довженку у Києві

Анонси подій до 130-річчя від дня народження кінорежисера Олександра Довженка.

Про це повідомив кінознавець Сергій Тримбач.

10 вересня відзначають 130 річниця від дня народження кінорежисера Олександра Довженка (1894-1956). У цей день група кінематографістів побуває на батьківщині митця, у Сосниці на Чернігівщині.

12 вересня у Києві в Червоній залі Будинку кіно відбудеться перегляд Довженкового фільму "Земля" (1930) у супроводі музичного гурту ДахаБраха та коментарями кінокритика Сергія Тримбача. Реставрована копія стрічки надана Довженко-центром.

"Фільм заборонили – брутально, з хамськими формулюваннями в пресі… Нібито сталін, подивившись картину, сказав: "Порнографія!" (у фільмі, як відомо, є плани оголеного жіночого тіла). Тінь смерті звідтоді ходила за Довженком назирці. Поет Владімір Маяковський хотів допомогти – наступного дня після зустрічі з кінорежисером нібито застрелився (куди вірогіднішою є інша версія: розправа енкаведистів; не за підтримку Довженка, звісно, за інші "гріхи")", - зазначив Сергій Тримбач.

Початок о 18.00. Вхід вільний.

13 вересня в центрі подій буде Національна кіностудія імені Довженка. О 14:00 біля центрального входу в кіностудію заплановане урочисте відкриття памʼятника Олександру Довженку, а саме скульптурної групи авторства Володимира Щура, де Довженко і Демуцький застигли у прекрасній миті зйомок геніальної "Землі".

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.