Центр Довженка – без директора і фінансування

Цінні кіноплівки, що зберігаються у Центрі Довженка, перебувають під загрозою

Національний центр Олександра Довженка від початку року не отримує держфінансування – повідомляє УП.Життя.

Він не може виплачувати заробітну плату працівникам. А претензії кредиторів задовольнятимуть, арештувавши майно центру.

 

Про це йдеться в заяві, яку Центр опублікував на своїй сторінці у Facebook.

Від початку 2020 року Центр не отримав плановане державне фінансування за бюджетною програмою, оскільки Міністерство фінансів не затвердило проєкт паспорту програми.

Директор Центру Іван Козленко повідомив, що йде з посади:

"Керувати ліквідацією Національного центру Олександра Довженка, розвитку та встановленню міжнародної репутації котрого я присвятив 8 років свого життя, я відмовляюсь".

Зараз у Центрі проходить обшук, правоохоронці вилучають документи посторонній кримінальній справі.

Голова Державного агентства з питань кіно Марина Кудерчук  прокоментувала ситуацію виданню Радіо Свобода.:

"Ця інформація неправдива – це єдине, що вам можу сказати. Я рекомендую ставити питання Міністерству культури", – заявила Кудерчук.

На зберіганні в Центрі Довженка знаходиться більше 42 000 одиниць зберігання кіноматеріалів (більше 5 000 найменувань кінотворів) — художніх, анімаційних, документальних та науково-популярних фільмів здебільшого українського виробництва.

Найстаріший фільм, що зберігається в фондах Центру Довженка — нітратна плівка 1909 року. Найстаріший художній фільм українського радянського виробництва - 1922 року.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.