Лауреатом Міжнародної премії імені Івана Франка-2024 став історик Олексій Сокирко

Історика Олексія Сокирка відзначили щорічною Міжнародною премією імені Івана Франка за монографію про історію Козацького Гетьманату.

Про це сповістив Міжнародний фонд Івана Франка.

27 серпня, у день народження Івана Франка, у Дрогобичі відбулася урочиста церемонія нагородження лауреатів Міжнародної премії імені Франка, однієї з найпрестижнішних українських нагород в галузі гуманітаристики.

Переможцем став кандидат історичних наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олексій Сокирко з монографією "Козацький Марс: Держава та військо Козацького Гетьманату в добу Мілітарної революції, 1648–1764" (Київ: Темпора, 2023). Його монографія отримала найвищу оцінку від міжнародного журі, яке складалося з 12 докторів наук із різних країн. 

Цьогоріч на нагороду також претендували монографія "Ruś porwana? Rosyjska wojna o tożsamość Ukrainy" ("Викрадена Русь? Російська війна за ідентичність України") від авторського колективу Йоанни Гетки та Йоланти Дарчевської і робота Ігоря Набитовича "Gloria et sacrum. Історична проза української еміґрації".

Міжнародну премію імені Івана Франка заснували, щоби заохочувати до вивчення творчої, наукової та громадської діяльності Івана Франка, а також спонукати вчених із різних країн світу проводити дослідження у галузі соціально-гуманітарних наук та україністики. Премію вручають щорічно 27 серпня — у день народження письменника. Вона передбачає грошову винагороду та золотий знак лауреата як символ визнання і пошани.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.