Внаслідок російського обстрілу знищено Гуляйпільський краєзнавчий музей

У ніч на 24 серпня внаслідок обстрілу Гуляйполя знищено краєзнавчий музей.

Про це повідомила пресслужба ГУ Національної поліції.

"У Гуляйполі під час нічного обстрілу знищено історичну пам'ятку – краєзнавчий музей. Будівля спалахнула внаслідок влучання снаряда та вигоріла вщент", – йдеться в повідомленні.

Гуляйпільський краєзнавчий музей заснований 1960 року. Будівля музею була зведена у 1901 році для банку "Товариства взаємного кредиту". Під час Другої світової війни ту знаходилася церква, а в повоєнний період — будинок культури. З 1989 року — це будівля музею. 

Експозиція музею становила 9 розділів, а фонди — 18 тисяч експонатів, зокрема з археології, доби запорізького козацтва, побуту селянської та міщанської оселі, ремесел Гуляйпільського краю. Період громадянської війни 1918–1920 рр. був найбільшою і найповнішою експозицією закладу, що висвітлює революційний шлях ватажка повстанського руху на півдні України Нестора Махна.

 

Година папуги. Погані передчуття професора Свяневича

"Я аніскільки не сумнівався, що вступ Радянської Росії у наші східні воєводства буде означати для них кінець існуючому там польському впливу і відрив тих територій від Польщі. Я не був би проти передачі тих воєводств незалежним Україні і Білорусі, якби такі існували, але не бачив сенсу в передачі їх Радянському Союзу". Як професор Свяневич передбачив Велику війну.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР