Внаслідок російського обстрілу знищено Гуляйпільський краєзнавчий музей

У ніч на 24 серпня внаслідок обстрілу Гуляйполя знищено краєзнавчий музей.

Про це повідомила пресслужба ГУ Національної поліції.

"У Гуляйполі під час нічного обстрілу знищено історичну пам'ятку – краєзнавчий музей. Будівля спалахнула внаслідок влучання снаряда та вигоріла вщент", – йдеться в повідомленні.

Гуляйпільський краєзнавчий музей заснований 1960 року. Будівля музею була зведена у 1901 році для банку "Товариства взаємного кредиту". Під час Другої світової війни ту знаходилася церква, а в повоєнний період — будинок культури. З 1989 року — це будівля музею. 

Експозиція музею становила 9 розділів, а фонди — 18 тисяч експонатів, зокрема з археології, доби запорізького козацтва, побуту селянської та міщанської оселі, ремесел Гуляйпільського краю. Період громадянської війни 1918–1920 рр. був найбільшою і найповнішою експозицією закладу, що висвітлює революційний шлях ватажка повстанського руху на півдні України Нестора Махна.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.