АНОНС: Виставка, присвячена дітям, які стали жертвами геноциду

15 серпня у Києві відкриється виставка канадської мисткині українського походження Лесі Марущак "Поезія наших дітей", присвячена українським дітям, що стали жертвами-свідками насильницького переміщення, викрадення, дискримінації та геноциду в XX столітті та в наші дні.

Про це повідомили організатори виставки.

Проєкт "Поезія наших дітей" досліджує три злочини, відмінні у часі й географії. Голодомор 1932–1933 років в Україні, під час якого було знищено щонайменше 4 мільйони українців, постає в діалозі з першою програмою інтернування в Канаді (1914–1920 роки), коли приблизно 9 000 людей, переважно українського походження, було примусово переміщено до таборів. Ці травми резонують із наслідками повномасштабного вторгнення Росії в Україну, яке було розпочате 2022 року, один з яких – це викрадення Росією дітей з окупованих українських територій. Наразі Україні відомо про викрадення 19 546 дітей.

У центрі виставки "Поезія наших дітей" – 12 дитячих портретів. Їх доповнює інсталяція з текстилю, заснована на принципах повторення й переосмислення. На виставці також будуть представлені дві відео роботи (одна знята в Канаді, а інша – в Україні), які занурюють глядача в контекст колективного болю та трансгенераційної травми.

 

"Після вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року я вирішила не створювати образів війни, які показують характерні риси травми та сприяють нормалізації насильства. Натомість я зосередилася на зображенні уявної подорожі дітей, які ведуть різні розмови, щоб воскресити втрачених людей. "Поезія наших дітей" – це багатошаровий та колаборативний вираз цього дослідження", – Леся Марущак.

Леся Марущак — художниця та кураторка, яка через фотографію, архівні матеріали та інсталяції досліджує історії колонізованих народів та їхні трансформації під впливом геополітичних чинників, а також індивідуальні та колективні культурні наслідки вигнань. Її наративні експозиції зі статичними та динамічними зображеннями та грубими й делікатними скульптурними елементами були представлені у понад 65 музеях, галереях та мистецьких просторах по всьому світу. Найвідоміший її проєкт в Україні присвячений Голодомору 1932–1933 років та має назву "MARIA".  

Проєкт втілений за підтримки Українського культурного фонду.

Коли: 15 серпня о 18.00

Де: м. Київ, Інститут проблем сучасного мистецтва 

 

"Важливо не робити з пам’яті божество", - Євгеній Стасіневич

Публічне інтерв'ю з літературним критиком Євгенієм Стасіневичем у рамках виставки ГОЛОСИ Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Отруєння. Фрагменти книжки Віктора Ющенка"Недержавні таємниці. Нотатки на берегах пам’яті"

Фрагменти автобіографічної книжки третього Президента України.

Андрій Бандера. Батька – за сина

У справі оперативної розробки Степана Бандери, яка зберігається в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України, є низка документів, які стосуються його батька – отця Андрія. Це драматична історія того, як чекісти перекладали свою ненависть до одного з лідерів українського визвольного руху на його близьких родичів.

"Примус до підданства". Перша спроба

"В ліжку з ведемедем. Сусідство з Росією як історичний виклик" - таку назву має нова книжка Олексія Мустафіна, що готується до виходу у видавництві "Фабула". Є в ній глава, присвячена експансії Російської імперії на Кавказі. Зокрема, й в часи правління у Картлі Іраклія II – царя, якому нинішня влада Грузії хоче встановити пам'ятник у своїй столиці. Чому ця ініціатива викликала таке обурення можна зрозуміти із фрагменту книжки, люб'язно наданому "Історичній правді" Олексієм Мустафіним.