АНОНС: Виставка "1000 і 1 книжка: з доробку трьох десятиліть"

16 квітня в Музеї книги і друкарства України видавництво "Дух і Літера" відкриває виставку "1000 і 1 книжка: з доробку трьох десятиліть".

Про це інформує видавництво "Дух і Літера".

Основною спеціалізацією видавництва є видання книжок нон-фікшн. Відвідувачі зможуть ознайомитися з добірками книг з філософії, історії, літературознавства, мистецтвознавства, соціології, культурології, права тощо. Зокрема, будуть представлені видання: "Європейський словник філософій", а також серії християнських книг та бібліотеки юдаїки, серії "Постаті культури", "Бібліотека спротиву, бібліотека надії", мистецькі альбоми, книжки для дітей.

В експозиції, окрім книг, будуть представлені унікальні документи, фотографії, автографи Мирослава Поповича, Івана Дзюби, Євгена Сверстюка, Януша Корчака, Василя Стуса, Михайла Брайчевського, Шолом-Алейхема та інших. На виставці також можна буде побачити оригінальні мистецькі твори знаних українських художників — партнерів видавництва: Галини Григор'євої, Івана Остафійчука, Пінхаса (Павла) Фішеля, Якима Левіча, Бориса Єгіазаряна та інших.

Під час виставки буде презентовано не тільки історію, а й сьогодення видавництва – книги, над якими працюємо.

Під час роботи виставки заплановані такі події:

Вечір до 100-річчя від дня народження Сергія Параджанова — фільми, мистецькі твори, книги про режисера (Юрій Морозов, Сергій Тримбач);

Сильвестрівський вечір — музика композитора, книги про нього, фільм Сергія Буковського "Валентин Сильвестров" (Костянтин Сігов, Алла Вайсбанд);

Презентація віртуального музею єврейської історії та культури (Леонід Фінберг, Маргарита Єгорченко);

Вечір Шолом Алейхема – показ документального фільму режисера Дормана про нього та презентація книги Джеремі Даубера "Світи Шолом-Алейхема" (Юлія Шекет, Тетяна Непипенко);

Зустріч та діалог про творчість українських дисидентів, представлення їхніх архівів, публікацій про життя та творчість (Юлія Кравченко, Данило Антонюк). Тарас Компаніченко співатиме пісні на слова Василя Стуса;

Представлення серії книг "Постаті Культури" за участі авторів: Марти Дзюби, Катерини Рапай, Андрія Пучкова, Сергія Тримбача та сестер Галини і Лесі Тельнюк;

Презентація дитячих книжок та проєктів видавництва, а саме: віртуальної бібліотеки "Читаймо", книг Оскара Бреніф'є, книжок про кота Бучика (Наталія Степанчук, Олена Фінберг);

Коли: відкриття відбудеться 16 квітня о 17.00

Де: Музей книги і друкарства України (м. Київ, вулиця Лаврська, 9, корпус 9)

Виставка триватиме до 16 червня 2024 року.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.