У Львові обрали проєкт відновлення знищеного РФ музею Романа Шухевича

30 червня оприлюднили результати Всеукраїнського архітектурного конкурсу на проєкт відновлення музею Романа Шухевича, який у ніч на 1 січня знищив ворожий дрон.

Про це повідомив міський голова Львова Андрій Садовий.

"Важлива новина до Дня народження генерала Романа Шухевича. Маємо результати Всеукраїнського архітектурного конкурсу на проект відновлення музею, який був знищений ворожим дроном.  Високоповажне журі обрало переможця.  Враховано побажання родини Шухевичів", – повідомив мер.

У конкурсі перемогла команда Андрія Лесюка, яка є автором Меморіалу пам'яті Героїв Небесної Сотні у Львові.

На прохання родини Романа Шухевича, форма будівлі максимально відтворюватиме її історичний вигляд, а всі автентичні елементи, які частково вціліли після нападу росіян, а це столярка, деревʼяні сходи, фортепіано, погруддя та ін., місто відновить та поверне у музей, чітко відділивши автентичне від нового. Ключовою у майбутньому музейному просторі має стати криївка, де переховувався Роман Шухевич, що розташовувалася на другому поверсі.

На місці закинутих господарських будівель архітектори запропонували облаштувати освітній простір для проведення заходів патріотичного виховання для молоді, доповнивши такими таким чином функціональне наповнення музею.

Крім того, проект передбачає формування меморіального скверу імені Романа Шухевича з освітніми зонами біля озера. На території навколо пам'ятника Роману Шухевичу облаштують площу та встановлять вуличні меблі. Важливим на сьогодні є те, що проектні рішення передбачають повну інклюзивність обʼєкту.

Нагадаємо, у ніч на 1 січня російські окупанти атакували Львівщину "Шахедами". Уламки збитого дрона впали на музей-садибу Романа Шухевича, який розташований у Львові та Білогорщі. Музей вщент згорів.

 

Співоче поле. За лаштунками спецоперації

Роман Безсмертний запропонував акцію вважати еталонною, помістити її до палати мір та вагів і надалі успіх нових акцій вимірювати "співочимиполями". Зазвичай люди бачили верхівку айсберга. Переважна частина нашої штабної роботи була непомітною, непублічною, інколи – таємною. Деякі подробиці акції на Співочому полі знали тільки я та Тарас Стецьків.

Юрій Шевельов. Що не увійшло і не могло увійти до книги спогадів?

Спогади Юрія Шевельова із назвою "Я – мене – мені… (і довкруги)", оприлюднені на початку 2000-х років, пролили світло на досі невідомі сторінки життя і діяльності видатного філолога, славіста-мовознавця, професора низки престижних університетів світу, багаторічного президента Української вільної академії наук. Шевельов не випадково обрав таку багатозначну назву. Вона цілком підійшла б і для назви справи агентурної розробки, яку завели на нього в мгб урср. Хіба що у трішки зміненому вигляді – "Він – його – йому… (і довкруги)". Натомість справі дали назву "Шевченко".

Національний Пантеон. Світовий досвід

Про потребу в національному українському пантеоні заговорили ще у 2000-х роках, його розглядали як місце перепоховання видатних українців, могили яких за межами України. Сучасна російсько-українська війна знову активізувала проблему. Розглянемо яким є світовий досвід національних пантеонів.

«Кожен має знати, що без його, або її зусиль нічого не зміниться»: Олександра Матвійчук

Публічне інтерв'ю із правозахисницею Олександрою Матвійчук у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.