У Львові обрали проєкт відновлення знищеного РФ музею Романа Шухевича

30 червня оприлюднили результати Всеукраїнського архітектурного конкурсу на проєкт відновлення музею Романа Шухевича, який у ніч на 1 січня знищив ворожий дрон.

Про це повідомив міський голова Львова Андрій Садовий.

"Важлива новина до Дня народження генерала Романа Шухевича. Маємо результати Всеукраїнського архітектурного конкурсу на проект відновлення музею, який був знищений ворожим дроном.  Високоповажне журі обрало переможця.  Враховано побажання родини Шухевичів", – повідомив мер.

У конкурсі перемогла команда Андрія Лесюка, яка є автором Меморіалу пам'яті Героїв Небесної Сотні у Львові.

На прохання родини Романа Шухевича, форма будівлі максимально відтворюватиме її історичний вигляд, а всі автентичні елементи, які частково вціліли після нападу росіян, а це столярка, деревʼяні сходи, фортепіано, погруддя та ін., місто відновить та поверне у музей, чітко відділивши автентичне від нового. Ключовою у майбутньому музейному просторі має стати криївка, де переховувався Роман Шухевич, що розташовувалася на другому поверсі.

На місці закинутих господарських будівель архітектори запропонували облаштувати освітній простір для проведення заходів патріотичного виховання для молоді, доповнивши такими таким чином функціональне наповнення музею.

Крім того, проект передбачає формування меморіального скверу імені Романа Шухевича з освітніми зонами біля озера. На території навколо пам'ятника Роману Шухевичу облаштують площу та встановлять вуличні меблі. Важливим на сьогодні є те, що проектні рішення передбачають повну інклюзивність обʼєкту.

Нагадаємо, у ніч на 1 січня російські окупанти атакували Львівщину "Шахедами". Уламки збитого дрона впали на музей-садибу Романа Шухевича, який розташований у Львові та Білогорщі. Музей вщент згорів.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.