В окупованому Луганську знесли пам'ятники Жертвам сталінських репресій та Жертвам Голодомору

17 липня у тимчасово окупованому Луганську російські окупанти демонтували пам'ятники Жертвам сталінських репресій та Жертвам Голодомору.

Про це повідомив начальник Луганської ОВА Артем Лисогор у Facebook, пише korrespondent.net.

Таке рішення ухвалили місцеві депутати-колаборанти на сесії. Ніби надійшло звернення від "невдоволених луганчан". 
 
Лисогор зазначив, що до початку повномасштабного вторгнення Росії на Луганщині жили близько 30 громадянин, які стали жертвами сталінського режиму. Загалом жертвами сталінських репресій стали зокрема десятки тисяч луганчан.
 
"За словами представників окупаційної влади, сталінського терору в нашому регіоні не було, а ці пам'ятники ображали патріотичні відчуття луганчан. 17 липня 2024 роки вони вчергове змінили історію Луганщини на свій лад", - наголосив очільник ОВА.
Пам'ятник жертвам репресій був установлений у вересні 1990 року. Пам'ятник у вигляді стели з чорного граніту з вигравіруваним хрестом був на місці масових розстрілів - Гусинівському цвинтарі, де в 1977 році було виявлено поховання жертв репресій.
 
Пам'ятник жертвам масового голоду 1932-1933 років (Голодомору) був установлений у 2008 році. 
 

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.