В окупованому Луганську знесли пам'ятники Жертвам сталінських репресій та Жертвам Голодомору

17 липня у тимчасово окупованому Луганську російські окупанти демонтували пам'ятники Жертвам сталінських репресій та Жертвам Голодомору.

Про це повідомив начальник Луганської ОВА Артем Лисогор у Facebook, пише korrespondent.net.

Таке рішення ухвалили місцеві депутати-колаборанти на сесії. Ніби надійшло звернення від "невдоволених луганчан". 
 
Лисогор зазначив, що до початку повномасштабного вторгнення Росії на Луганщині жили близько 30 громадянин, які стали жертвами сталінського режиму. Загалом жертвами сталінських репресій стали зокрема десятки тисяч луганчан.
 
"За словами представників окупаційної влади, сталінського терору в нашому регіоні не було, а ці пам'ятники ображали патріотичні відчуття луганчан. 17 липня 2024 роки вони вчергове змінили історію Луганщини на свій лад", - наголосив очільник ОВА.
Пам'ятник жертвам репресій був установлений у вересні 1990 року. Пам'ятник у вигляді стели з чорного граніту з вигравіруваним хрестом був на місці масових розстрілів - Гусинівському цвинтарі, де в 1977 році було виявлено поховання жертв репресій.
 
Пам'ятник жертвам масового голоду 1932-1933 років (Голодомору) був установлений у 2008 році. 
 

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.