В окупованому Луганську знесли пам'ятники Жертвам сталінських репресій та Жертвам Голодомору

17 липня у тимчасово окупованому Луганську російські окупанти демонтували пам'ятники Жертвам сталінських репресій та Жертвам Голодомору.

Про це повідомив начальник Луганської ОВА Артем Лисогор у Facebook, пише korrespondent.net.

Таке рішення ухвалили місцеві депутати-колаборанти на сесії. Ніби надійшло звернення від "невдоволених луганчан". 
 
Лисогор зазначив, що до початку повномасштабного вторгнення Росії на Луганщині жили близько 30 громадянин, які стали жертвами сталінського режиму. Загалом жертвами сталінських репресій стали зокрема десятки тисяч луганчан.
 
"За словами представників окупаційної влади, сталінського терору в нашому регіоні не було, а ці пам'ятники ображали патріотичні відчуття луганчан. 17 липня 2024 роки вони вчергове змінили історію Луганщини на свій лад", - наголосив очільник ОВА.
Пам'ятник жертвам репресій був установлений у вересні 1990 року. Пам'ятник у вигляді стели з чорного граніту з вигравіруваним хрестом був на місці масових розстрілів - Гусинівському цвинтарі, де в 1977 році було виявлено поховання жертв репресій.
 
Пам'ятник жертвам масового голоду 1932-1933 років (Голодомору) був установлений у 2008 році. 
 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.