У Польщі відкрили скандальний пам'ятник жертвам Волинської трагедії

14 липня в селі Домостава Прикарпатського воєводства Польщі відкрили скандальний пам'ятник жертвам Волинської трагедії.

Про це пишуть польські ЗМІ.

Проект пам'ятника розробив скульптор Анджей Пітинський, автор, зокрема, Катинського пам'ятника у Джерсі-Сіті. Виготовлений із бронзи, покритої світло-коричневою платиною, пам'ятник, за задумом ініціаторів, має стати промовистим символом пам'яті польського народу про злочин геноциду, вчинений проти польського населення східних теренів ІІ Речі Посполитої. 

Монумент являє собою величезного орла з короною, на крилах якого назви місць, де українці вбивали поляків. У центральній частині орла вирізано хрест, а в щілину художник помістив дитину, наколоту на вила. За задумом автора, вони мають символізувати український тризуб. Останнім елементом пам'ятника є фігури батька, матері з немовлям, хлопчика та дівчинки, за якими на огорожі висять дитячі голівки, набиті на колочки. Висота пам'ятника з постаментом становить 20 метрів.

Монумент створено на замовлення Товариства ветеранів польської армії в Америці та завершено у 2017 році. Проте тривалий час проблемою було знайти місце, де можна було б встановити пам'ятник, оскільки низка міст відмовлялися. Зрештою, бургомістр гміни Яроцін Збігнєв Вальчак запропонував Домостав.

Пам'ятник викликав критику з боку українців. На думку депутата Миколи Княжицького, ідея "встановлення скандального пам'ятника" є "свідомою політичною провокацією, яка має на меті принизити гідність українців, поглибити розбіжності та зрештою знищити позитивні результати примирення" між поляками та українцями, "до чого закликав Папа Іван Павло ІІ".

Натомість президент Інституту національної пам'яті Кароль Навроцький  наголосив, що пам'ятник відповідає історичним подіям, а поляки мають право культивувати свою історію: "Пам'ятник відповідає тому, що робили українські націоналісти 120 тисяч років тому. Польські сусіди. Я визнаю, що немає націй, обраних для того, щоб пережити свою історію (...). Польща має право на збереження пам'яті".

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.