У Польщі відкрили скандальний пам'ятник жертвам Волинської трагедії

14 липня в селі Домостава Прикарпатського воєводства Польщі відкрили скандальний пам'ятник жертвам Волинської трагедії.

Про це пишуть польські ЗМІ.

Проект пам'ятника розробив скульптор Анджей Пітинський, автор, зокрема, Катинського пам'ятника у Джерсі-Сіті. Виготовлений із бронзи, покритої світло-коричневою платиною, пам'ятник, за задумом ініціаторів, має стати промовистим символом пам'яті польського народу про злочин геноциду, вчинений проти польського населення східних теренів ІІ Речі Посполитої. 

Монумент являє собою величезного орла з короною, на крилах якого назви місць, де українці вбивали поляків. У центральній частині орла вирізано хрест, а в щілину художник помістив дитину, наколоту на вила. За задумом автора, вони мають символізувати український тризуб. Останнім елементом пам'ятника є фігури батька, матері з немовлям, хлопчика та дівчинки, за якими на огорожі висять дитячі голівки, набиті на колочки. Висота пам'ятника з постаментом становить 20 метрів.

Монумент створено на замовлення Товариства ветеранів польської армії в Америці та завершено у 2017 році. Проте тривалий час проблемою було знайти місце, де можна було б встановити пам'ятник, оскільки низка міст відмовлялися. Зрештою, бургомістр гміни Яроцін Збігнєв Вальчак запропонував Домостав.

Пам'ятник викликав критику з боку українців. На думку депутата Миколи Княжицького, ідея "встановлення скандального пам'ятника" є "свідомою політичною провокацією, яка має на меті принизити гідність українців, поглибити розбіжності та зрештою знищити позитивні результати примирення" між поляками та українцями, "до чого закликав Папа Іван Павло ІІ".

Натомість президент Інституту національної пам'яті Кароль Навроцький  наголосив, що пам'ятник відповідає історичним подіям, а поляки мають право культивувати свою історію: "Пам'ятник відповідає тому, що робили українські націоналісти 120 тисяч років тому. Польські сусіди. Я визнаю, що немає націй, обраних для того, щоб пережити свою історію (...). Польща має право на збереження пам'яті".

 

"Пам’ять може зробити нас людьми, які змінять Україну", - Максим Остапенко

Інтерв’ю з директором "Києво-Печерської лаври" для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Мене 2-річну витягнули з-під мертвої мами". Радіо Свобода побувало в селі Угли, що пережило Волинську трагедію

Сарни ‒ Український інститут національної памʼяті отримав звернення від польської громадянки Кароліни Романовської щодо можливості проведення пошуку та ексгумації останків членів її родини, яких убили 12 травня 1943 року. УІНП погодив ці пошукові роботи в селі Угли Рівненської області на 2025 рік. Радіо Свобода поїхало в село Угли, що у Сарненському районі Рівненщини, щоб дізнатися, що там нагадує про трагедію 81-річної давнини? Що залишилося у пам'яті місцевих жителів про ті страшні часи в роки Другої світової війни?

Осип Тюшка. 40 років поряд зі Степаном Бандерою

Він був одним із найближчих друзів Степана Бандери. Вони потоваришували ще під час навчання у Стрийській гімназії. Разом входили до керівних ланок у Пласті й ОУН, мали близькі ідейні переконання й погляди на національно-визвольних рух, одночасно відбували ув'язнення в гітлерівському концтаборі Заксенхаузен, спільно розбудовували структуру ОУН революційної після Другої світової війни і були об'єктами оперативних розробок кдб. Тільки роль і місце у тих чекістських планах і заходах для кожного відводилися різні.

Інтрига їхньої смерті

Убивство відомого політика, полководця, монарха та й просто непересічної постаті завжди оточено таємницею, інтригою, різноманітними більш чи менш вірогідними здогадами й домислами. Уже ці обставини викликають підвищену цікавість до подій, що за ними стоять. Тому тема політичних убивств, котрі з плином часу набувають статусу історичних – вигідне поле для авторів, котрі беруться за неї.