Польський парламент визнав геноцидом депортацію кримських татар 1944 року

Сейм Польщі 12 липня ухвалив резолюцію, яка засуджує геноцид кримських татар у 1944 році.

Про це повідомив  Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

"Щойно Сейм Польщі 414 голосами "ЗА" (проти 16, утрималися - 2) схвалив Постанову "Про вшанування пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу, в якій говориться: "Депортація кримських татар у 1944 році та її наслідки були актом геноциду кримськотатарського народу". Дякуємо керівництву та депутатам Сейму, дякуємо всім причетним до підготовки цього рішення як в Польщі, так і в Україні", - написав Рефат Чубаров.

Проти виступила лише партія Конфедерація. 

"У 2015 році для мене було великою честю ініціювати подібну декларацію в Українському парламенті. І те, що зараз цю ідею підтримує цілий світ, неймовірно. До визнання цього жахливого злочину вже долучилися Балтійські країни. Місяць тому ПАРЄ закликала визнати депортацію 1944 року актом геноциду кримськотатарського народу. А сьогодні важливу Резолюцію щодо цього ухвалив Сейм Польщі", - прокоментував народний депутат України Микола Княжицький.

Згідно з постановою Верховної Ради України №792-VIII від 12.11.2015 року, депортація кримських татар 1944 року визнана геноцидом, а 18 травня відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

11 травня 1944 року Сталін підписав постанову Державного Комітету Оборони №5859сс про організацію депортації кримських татар. Основна фаза спецоперації розпочалася ще до світанку 18 травня й завершилася до вечора 20 травня. Тих кримських татар, які залишилися, виселили під час подальшої депортації вірменів, болгар і греків 27-28 червня 1944-го. 

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.