Польський парламент визнав геноцидом депортацію кримських татар 1944 року

Сейм Польщі 12 липня ухвалив резолюцію, яка засуджує геноцид кримських татар у 1944 році.

Про це повідомив  Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

"Щойно Сейм Польщі 414 голосами "ЗА" (проти 16, утрималися - 2) схвалив Постанову "Про вшанування пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу, в якій говориться: "Депортація кримських татар у 1944 році та її наслідки були актом геноциду кримськотатарського народу". Дякуємо керівництву та депутатам Сейму, дякуємо всім причетним до підготовки цього рішення як в Польщі, так і в Україні", - написав Рефат Чубаров.

Проти виступила лише партія Конфедерація. 

"У 2015 році для мене було великою честю ініціювати подібну декларацію в Українському парламенті. І те, що зараз цю ідею підтримує цілий світ, неймовірно. До визнання цього жахливого злочину вже долучилися Балтійські країни. Місяць тому ПАРЄ закликала визнати депортацію 1944 року актом геноциду кримськотатарського народу. А сьогодні важливу Резолюцію щодо цього ухвалив Сейм Польщі", - прокоментував народний депутат України Микола Княжицький.

Згідно з постановою Верховної Ради України №792-VIII від 12.11.2015 року, депортація кримських татар 1944 року визнана геноцидом, а 18 травня відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

11 травня 1944 року Сталін підписав постанову Державного Комітету Оборони №5859сс про організацію депортації кримських татар. Основна фаза спецоперації розпочалася ще до світанку 18 травня й завершилася до вечора 20 травня. Тих кримських татар, які залишилися, виселили під час подальшої депортації вірменів, болгар і греків 27-28 червня 1944-го. 

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.