У Херсоні відкрили виставку "Комунізм=рашизм"

У Херсонському обласному краєзнавчому музеї Архів національної пам’яті презентував фотодокументальну виставку "Комунізм=рашизм".

Про це повідомив Архів національної пам'яті.

"Комунізм=рашизм" – це 13 історій про українців ХХ та ХХІ століть, які постраждали від радянської та російської влади. Історії вибрані не випадково — вони проводять паралель між злочинами комунізму та рашизму.

Обидва режими – комуністичний та рашистський – знищують все українське: людей, культуру, мову, історію. Геноцид проти українців триває. На восьми стендах можна побачити архівні документи про репресованих українців у ХХ столітті, а також свідчення про сучасні злочини армії окупанта.

"Комунізм і рашизм — це абсолютно ідентичні ідеології з одними й тими самими виконавцями, з одними й тими самими ідеями, і, власне, знизу з'явилися саме ті люди, які ніби як продовження цих речей. Федір Степаненко — це директор школи, який загинув у 38-му році. Наталія Косова – директорка школи з Генічеська, з Херсонщини, вона теж загинула від руки окупантів", — розповів директор Архіву національної пам'яті Ігор Кулик.

Ідея виставки з'явилась наприкінці 2021 року. Після початку повномасштабного вторгнення її дещо переформатували. Перший показ відбувся у червні 2022-го. Експозицію вже побачили жителі понад 50 населених пунктів не лише України, а й Естонії, Литви, Латвії та США. 

 

Отруєння. Фрагменти книжки Віктора Ющенка"Недержавні таємниці. Нотатки на берегах пам’яті"

Фрагменти автобіографічної книжки третього Президента України.

Андрій Бандера. Батька – за сина

У справі оперативної розробки Степана Бандери, яка зберігається в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України, є низка документів, які стосуються його батька – отця Андрія. Це драматична історія того, як чекісти перекладали свою ненависть до одного з лідерів українського визвольного руху на його близьких родичів.

"Примус до підданства". Перша спроба

"В ліжку з ведемедем. Сусідство з Росією як історичний виклик" - таку назву має нова книжка Олексія Мустафіна, що готується до виходу у видавництві "Фабула". Є в ній глава, присвячена експансії Російської імперії на Кавказі. Зокрема, й в часи правління у Картлі Іраклія II – царя, якому нинішня влада Грузії хоче встановити пам'ятник у своїй столиці. Чому ця ініціатива викликала таке обурення можна зрозуміти із фрагменту книжки, люб'язно наданому "Історичній правді" Олексієм Мустафіним.

Світоглядні орієнтири ОУН: приклад Ярослава Стецька

Історик Микола Гаєвой загинув на війні 27 серпня 2024 року. Він навчався в аспірантурі УКУ з історії. Для своєї дисертації обрав політичну біографію Ярослава Стецька. Фрагмент наукової роботи Микола надсилав редакції "Історичної правди". Публікуємо текст Миколи Гаєвого у пам'ять про полеглого Героя.