На Афоні виявили три невідомі раніше примірники Острозької Біблії

Українські науковці виявили на Афоні три невідомі раніше примірники Острозької Біблії (1581 року) — першого повного друкованого українського видання Біблії церковнослов'янською мовою.

Про це повідомив директор Міжнародного інституту афонської спадщини Сергій Шумило.

Всього у світі на сьогодні відомо близько 350 збережених примірників Острозької Біблії.

"Тепер до цього переліку додалися ще три раніше невідомі екземпляри. Судячи з маргінальних записів на стародруках, вони належали українським афонським ченцям кін. XVI - поч. XVII ст. (всі ці маргіналії (деякі з них дуже унікальні) потребують окремого дослідження)", - зазначив він.

На Святій Горі Афон українські науковці отримали унікальну можливість попрацювати з рідкісними українськими стродруками XVI - XVIII стт., які зберігаються тут у великій кількості в закритих монастирських книгосховищах. 

Окрім трьох примірників Острозької Біблії, у цій же монастирській книгозбірні, зокрема, зберігаються ще 23 стародруки, видані в XVI - XVII стт. в Київській Митрополії (Острог, Львів, Київ, Вільно та ін.). В іншому афонському монастирі вдалося виявити 27 стародруків XVII ст., видані в Київській Митрополії (Острог, Львів, Київ, Чернігів, Вільно та ін.). Також у цих книгозбірнях виявлено велику колекцію (понад 60 екземплярів) українських стародруків XVIIІ ст.

"Особливо багато видань друкарні Києво-Печерської Лаври XVIII ст. Все це безцінні скарби української духовно-культурної спадщини, які зберігаються в закритих книгозбірнях афонських монастирів", - зазначив Сергій Шумило.

Велика кількість українських стародруків XVI – XVIII століть, що зберігаються на Афоні, засвідчує тісні контакти афонських монастирів з духовенством та чернецтвом Київської Митрополії, а також з українським козацтвом та козацькою старшиною (зокрема й гетьманами та кошовими отаманами Запорозької Січі), та духовно-культурні впливи Київської Церкви по всьому православному світу, зокрема й у світовому центрі православного чернецтва - на Святій Горі Афон. 

 Нагадаємо, на Святій Горі Афон українські науковці розпочали проект з дослідження та підготовки до видання унікального рукопису XVII - XVIIІ століть, де зафіксовані українські гетьмани та козацька старшина, які щедро жертвували на афонські монастирі. Наукова експедиція на Святу Гору Афон стала можливою завдяки підтримці The British Academy та University of Exeter

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.