Митрополичі сади у Львові повернули УГКЦ

Після двох розглядів справи у Верховному суді територію біля Собору Святого Юра повернули Українській Греко-Католицькій церкві.

Про це повідомив міський голова Львова Андрій Садовий.

"Територія біля головного Собору Святого Юра завжди історично та законно належала Церкві. Це важливе рішення для громади міста. Дякую всім, хто долучився до відновлення справедливості", — написав Андрій Садовий.

У грудні 2020 року заступник військового прокурора Львівського гарнізону звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом в інтересах Держспецзв'язку. Вони намагалися скасувати рішення міської ради про передачу земельної ділянки Українській Греко-Католицькій церкві.

Святоюрська гора – це великий комплекс довкола церкви Святого Юра з садом, який заклали у 1762-1771 роках. Ця територія належить до спадщини ЮНЕСКО і перебуває у постійному користуванні Львівської архиєпархії УГКЦ.

На початку 19 століття це був мальовничий парк із трьома терасами довкола митрополичого палацу. З ініціативи митрополита Андрея Шептицького тут висадили фруктовий сад, щоб роздавати фрукти дітям із бідних сімей. Сад зберігся і до сьогодні. 2015 року парк було відкрито для публічних відвідин.

 

Юрій Шевельов. Що не увійшло і не могло увійти до книги спогадів?

Спогади Юрія Шевельова із назвою "Я – мене – мені… (і довкруги)", оприлюднені на початку 2000-х років, пролили світло на досі невідомі сторінки життя і діяльності видатного філолога, славіста-мовознавця, професора низки престижних університетів світу, багаторічного президента Української вільної академії наук. Шевельов не випадково обрав таку багатозначну назву. Вона цілком підійшла б і для назви справи агентурної розробки, яку завели на нього в мгб урср. Хіба що у трішки зміненому вигляді – "Він – його – йому… (і довкруги)". Натомість справі дали назву "Шевченко".

Національний Пантеон. Світовий досвід

Про потребу в національному українському пантеоні заговорили ще у 2000-х роках, його розглядали як місце перепоховання видатних українців, могили яких за межами України. Сучасна російсько-українська війна знову активізувала проблему. Розглянемо яким є світовий досвід національних пантеонів.

«Кожен має знати, що без його, або її зусиль нічого не зміниться»: Олександра Матвійчук

Публічне інтерв'ю із правозахисницею Олександрою Матвійчук у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.