IN MEMORIAM: Померла Голова Фундації ім. Олега Ольжича у Канаді Марія Говійка-Підкович

17 червня пішла із життя довголітня Голова Фундації ім. Олега Ольжича у Канаді Марія Говійка-Підкович.

Про це повідомив Голова ОУН Богдан Червак.

Марія Говійка народилася 22 червня 1929 року в селі Росохач на Тернопільщині. У 1938 році сім'ї вдалося виїхати до Канади.

Незважаючи на матеріальні труднощі, батьки спромоглися дати єдиній дочці вищу освіту.Вона отримала дипломи Манітобського університету з музики і педагогіки, а пізніше і Торонтонської консерваторії з гри на скрипці.

З 1954 по 1978 рр. Марія працювала учителькою музики у державних школах Торонто.

Крім вищої освіти батьки зуміли виховати дочку в українському патріотичному дусі. У 1944 р. вона стала членкою Молоді Українських Націоналістів (МУН), де отримала глибоке розуміння і зв'язок з українською духовною спадщиною.

Все це заохотило юну дівчину до виконання різних громадських обов'язків в Молоді Українського Національного Об'єднання (МУНО), Організації Українок Канади (ОУК), Українському Національному Об'єднанні (УНО), Світовій Федерації Українських Жіночих Організацій (СФУЖО), Комітеті Українців Канади (КУК) та в Українському Музичному Фестивалі.

З 2010 р. Марія Підкович очолювала Фундацію ім. Олега Ольжича, мета якої - зберігати і розвивати українську культурну спадщину в Канаді та підтримувати державотворчі процеси в Україні.

З початком широкомасштабного вторгнення РФ в Україну пані Марія включилася у збір допомоги ЗСУ. 

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.