IN MEMORIAM: Померла Голова Фундації ім. Олега Ольжича у Канаді Марія Говійка-Підкович

17 червня пішла із життя довголітня Голова Фундації ім. Олега Ольжича у Канаді Марія Говійка-Підкович.

Про це повідомив Голова ОУН Богдан Червак.

Марія Говійка народилася 22 червня 1929 року в селі Росохач на Тернопільщині. У 1938 році сім'ї вдалося виїхати до Канади.

Незважаючи на матеріальні труднощі, батьки спромоглися дати єдиній дочці вищу освіту.Вона отримала дипломи Манітобського університету з музики і педагогіки, а пізніше і Торонтонської консерваторії з гри на скрипці.

З 1954 по 1978 рр. Марія працювала учителькою музики у державних школах Торонто.

Крім вищої освіти батьки зуміли виховати дочку в українському патріотичному дусі. У 1944 р. вона стала членкою Молоді Українських Націоналістів (МУН), де отримала глибоке розуміння і зв'язок з українською духовною спадщиною.

Все це заохотило юну дівчину до виконання різних громадських обов'язків в Молоді Українського Національного Об'єднання (МУНО), Організації Українок Канади (ОУК), Українському Національному Об'єднанні (УНО), Світовій Федерації Українських Жіночих Організацій (СФУЖО), Комітеті Українців Канади (КУК) та в Українському Музичному Фестивалі.

З 2010 р. Марія Підкович очолювала Фундацію ім. Олега Ольжича, мета якої - зберігати і розвивати українську культурну спадщину в Канаді та підтримувати державотворчі процеси в Україні.

З початком широкомасштабного вторгнення РФ в Україну пані Марія включилася у збір допомоги ЗСУ. 

 

Юрій Шевельов. Що не увійшло і не могло увійти до книги спогадів?

Спогади Юрія Шевельова із назвою "Я – мене – мені… (і довкруги)", оприлюднені на початку 2000-х років, пролили світло на досі невідомі сторінки життя і діяльності видатного філолога, славіста-мовознавця, професора низки престижних університетів світу, багаторічного президента Української вільної академії наук. Шевельов не випадково обрав таку багатозначну назву. Вона цілком підійшла б і для назви справи агентурної розробки, яку завели на нього в мгб урср. Хіба що у трішки зміненому вигляді – "Він – його – йому… (і довкруги)". Натомість справі дали назву "Шевченко".

Національний Пантеон. Світовий досвід

Про потребу в національному українському пантеоні заговорили ще у 2000-х роках, його розглядали як місце перепоховання видатних українців, могили яких за межами України. Сучасна російсько-українська війна знову активізувала проблему. Розглянемо яким є світовий досвід національних пантеонів.

«Кожен має знати, що без його, або її зусиль нічого не зміниться»: Олександра Матвійчук

Публічне інтерв'ю із правозахисницею Олександрою Матвійчук у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.