Спасо-Преображенському собору у Чернігові подарували печатку сина Ярослава Мудрого

16 червня Спасо-Преображенський собор у Чернігові отримав для експонування печатку князя Святослава Ярославовича, сина Ярослава Мудрого.

Про це повідомили у Міністерстві культури та інформаційної політики України .

"Це печатка Святослава Ярославовича, того, хто добудував Спасо-Преображенський собор в Чернігові", — зазначила генеральна директорка Національного заповідника "Чернігів стародавній" Наталія Реброва.

Цінний артефакт заповіднику подарував зі своєї приватної колекції співзасновник і директор "Музею Шереметьєвих" Олексій Шереметьєв. 

"На печатці зображено князя і ми впевнені, що їй місце тут в Спасо-Преображенському соборі. Це унікальна архітектурна пам'ятка часів Київської русі. Це унікальний заповідник. Він є свідченням нашої історії", — розповів Олексій Шереметьєв.

Раніше Національний заповідник "Чернігів стародавній" уклав угоду із найавторитетнішим музейним закладом України — приватним "Музеєм Шереметьєвих". Це угода про співпрацю, наукові дослідження, просвітницьку роботу, та підготовку унікального журналу, присвяченого історії Спасо-Преображенського собору.

 

 

Отруєння. Фрагменти книжки Віктора Ющенка"Недержавні таємниці. Нотатки на берегах пам’яті"

Фрагменти автобіографічної книжки третього Президента України.

Андрій Бандера. Батька – за сина

У справі оперативної розробки Степана Бандери, яка зберігається в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України, є низка документів, які стосуються його батька – отця Андрія. Це драматична історія того, як чекісти перекладали свою ненависть до одного з лідерів українського визвольного руху на його близьких родичів.

"Примус до підданства". Перша спроба

"В ліжку з ведемедем. Сусідство з Росією як історичний виклик" - таку назву має нова книжка Олексія Мустафіна, що готується до виходу у видавництві "Фабула". Є в ній глава, присвячена експансії Російської імперії на Кавказі. Зокрема, й в часи правління у Картлі Іраклія II – царя, якому нинішня влада Грузії хоче встановити пам'ятник у своїй столиці. Чому ця ініціатива викликала таке обурення можна зрозуміти із фрагменту книжки, люб'язно наданому "Історичній правді" Олексієм Мустафіним.

Світоглядні орієнтири ОУН: приклад Ярослава Стецька

Історик Микола Гаєвой загинув на війні 27 серпня 2024 року. Він навчався в аспірантурі УКУ з історії. Для своєї дисертації обрав політичну біографію Ярослава Стецька. Фрагмент наукової роботи Микола надсилав редакції "Історичної правди". Публікуємо текст Миколи Гаєвого у пам'ять про полеглого Героя.