Спасо-Преображенському собору у Чернігові подарували печатку сина Ярослава Мудрого

16 червня Спасо-Преображенський собор у Чернігові отримав для експонування печатку князя Святослава Ярославовича, сина Ярослава Мудрого.

Про це повідомили у Міністерстві культури та інформаційної політики України .

"Це печатка Святослава Ярославовича, того, хто добудував Спасо-Преображенський собор в Чернігові", — зазначила генеральна директорка Національного заповідника "Чернігів стародавній" Наталія Реброва.

Цінний артефакт заповіднику подарував зі своєї приватної колекції співзасновник і директор "Музею Шереметьєвих" Олексій Шереметьєв. 

"На печатці зображено князя і ми впевнені, що їй місце тут в Спасо-Преображенському соборі. Це унікальна архітектурна пам'ятка часів Київської русі. Це унікальний заповідник. Він є свідченням нашої історії", — розповів Олексій Шереметьєв.

Раніше Національний заповідник "Чернігів стародавній" уклав угоду із найавторитетнішим музейним закладом України — приватним "Музеєм Шереметьєвих". Це угода про співпрацю, наукові дослідження, просвітницьку роботу, та підготовку унікального журналу, присвяченого історії Спасо-Преображенського собору.

 

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.