Тисячолітнє Городище на Рівненщині повернули у державну власність

На Рівненщині суд ухвалив рішення про повернення державі земельної ділянки історико-культурного призначення в урочищі "Замок" на околиці села Кунин на Рівненщині.

Про це повідомляє Рівненська обласна прокуратура.

"Рішенням Здолбунівського районного суду задоволено позовні вимоги Здолбунівської окружної прокуратури та зобов'язано фізичну особу повернути державі земельну ділянку історико-культурного призначення вартістю ₴3,2 мільйона", - йдеться у повідомленні.

Як встановила прокуратура, попри законодавчу заборону, рішенням сільської ради незаконно передали у приватну власність фізичній особі земельну ділянку, на якій розташована пам'ятка археології місцевого значення. Йдеться про Городище, розташоване в урочищі "Замок" на околиці села Кунин Здовбицької територіальної громади.

Як об'єкт історії та культури воно перебуває під особливою охороною, а землі під ним можуть бути винятково у власності держави. Свого часу на території Городища археологами зібрано уламки гончарного посуду Х – ХI ст. та ХVII – ХVIII ст.

Наразі прокуратура довела незаконність приватизації землі з історичною пам'яткою. Заходи щодо фактичного повернення землі на користь держави будуть вжиті після набрання судовим рішенням законної сили.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.