У Кельні представникам України вручили премію Льва Копелева

9 червня в німецькому Кельні відбулося вручення премії імені українського гуманіста й філософа Лева Копелєва.

Про це пише Deutsche Welle.

Премію "За мир та права людини" присудили українському народу ще в червні 2023 року. Церемонія нагородження лауреатів відбулася цьогоріч 9 червня у місті Кельн.

Представниками українського суспільства для нагородження обрали міського голову Києва Віталія Кличка та його брата Володимира, парамедикиню Юлію Паєвську на псевдо "Тайра" та Харківську правозахисну групу. Останню на церемонії представляв її керівник, правозахисник Євген Захаров.

Премія вручається Форумом Лева Копелева в Кельні, починаючи з 2001 року, і не передбачає грошової винагороди.

Гуманіст і письменник Лев Копелев народився у Києві, навчався у Харкові. Під час Другої світової війни він у званні майора радянської армії боровся проти нацистів. Коли ж Червона Армія дісталася Східної Пруссії, Копелев намагався захищати німецьке цивільне населення від убивств і насильства, а також від грабежів радянських солдатів. За це його засудили до 10 років ув'язнення у таборах ГУЛАГу. А в 1981 році радянська влада позбавила його громадянства СРСР. Копелев помер у 1997 році в німецькому Кельні.

Громадську організацію Форум Льва Копелева заснували друзі і соратники Копелева після його смерті в 1998 році в Кельні. Її мета - продовження боротьби діяча за гуманність, мир і права людини.

Лауреатами премії імені Кополева у різні роки ставали голова Харківської правозахисної групи Євген Захаров, співачка і активістка Майдану Руслана Лижичко, російський соціолог з "Левада-центру" Лев Гудков, організація HALO Trust, що займається знешкодженням мін, товариство "Меморіал", редакція "Новой газеты", сирійські лікарі Аммар Закарія і Абдулкадер Абдулрахім та Дрезденська ініціатива з порятунку біженців в Середземному морі Mission Lifeline.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.