АНОНС: Круглий стіл "(Не) радянська спадщина українських митців"

12 червня Національний музей літератури України запрошує на

Про це повідомили у Національному музеї літератури України.

Цього року ми відзначаємо 120-річний ювілей Миколи Бажана, талановитого українського поета із покоління наших 1920-х (або Розстріляного відродження), а пізніше — урядовця УРСР.

На початку повномасштабного вторгнення росії в Україну в суспільних колах було порушене питання про доцільність існування його музею та проспекту його імені в Києві. Те саме стосувалося й інших діячів української культури, які жили й творили в радянський період нашої історії, що його ми тепер переосмислюємо як окупаційний.

Сьогодні ще не сформовано остаточно суспільного консенсусу щодо спадщини наших митців, котрі в той чи той спосіб долучилися до творення радянського дискурсу в українському мистецтві. Тому є потреба говорити про це, не оминаючи гострих питань і дискусій, щоб у чимдалі пришвидшуваному процесі деколонізації / декомунізації не втратити цінну й вагому частину нашої культурної спадщини.

Під час круглого столу плануємо обговорити такі питання:

- механізми й шляхи встановлення радянської влади в Україні

- діячі української культури й нова влада: взаємовигідна угода чи віра в "загірню комуну"

- наші 1920-ті: актуальність вибору між культурною традицією та ідеологією

- наші 1930-ті: вибір між поезією та віршуванням як ціна життя і свободи

- відлига й по відлизі: межі творчої свободи й самовираження

До участі запрошені: історикиня Валентина Піскун, літературознавиці Елеонора Соловей, Павлина Дунай, Валентина Хархун, Ярина Цимбал, Вікторія Назаренко, Ольга Хомета, Альона Артюх, мистецтвознавиці Тетяна Чуйко та Єлизавета Герман.

Коли: 12 червня, початок о 13:30.

Де:Національний музей літератури України (м. Київ, Богдана Хмельницького, 11)

Захід відбуваєтиметься у змішаному форматі. Деталі доступу до зум-конференції будуть повідомлені в день події.

 

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.