Путін затвердив основи держполітики РФ щодо історичного просвітництва

Цілями цієї політики є формування загальноросійської громадянської ідентичності та зміцнення спільності "русского міра".

Про це повідомляють російські ЗМІ.

У документі наголошується, що реалізація державної політики у сфері історичного просвітництва сприятиме підтримці та зміцненню загальноросійської громадянської ідентичності на основі унікальної системи цінностей, укорінених у російському суспільстві, включаючи любов до Батьківщини, усвідомлення історичної спадщини Росії та повагу до предків.

Наголошується, що це також сприяє зміцненню єдності російського суспільства, підтримці громадянського миру та злагоди, заснованих на об'єктивній оцінці історичного минулого.

В указі також уточнюється, що міжвідомча комісія з історичного просвітництва буде координаційним та консультативним органом при президенті РФ. Вона відстежуватиме виконання заходів, передбачених Основами держполітики у сфері історичного просвітництва, та подаватиме главі держави щорічний звіт. 

Крім того, зазначено, що "рішення щодо реалізації державної політики в галузі історичного просвітництва можуть обговорюватися на засіданнях Ради безпеки РФ і Держради за рішенням президента".

 

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.