АНОНС: Круглий стіл "Рашизм – розпізнати, зупинити і засудити"

2 травняв у Києві відбудеться відбудеться круглий стіл на тему "Рашизм – розпізнати, зупинити і засудити".

Про це інформує Укрінформ.

Теми для обговорення:

Рашизм - ідеологія, квазіідеологія чи комплекс імперської величі?

Чи вдале поняття рашим?

Рашизм і нацизм – спільне і відмінне

Як розповідати про рашизм в Україні й світі

Презентація брошури "Рашизм – це…"

Організатори: Укрінформ, Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, Український інститут національної пам'яті

Учасники:

Микита Потураєв, голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної політики

Ярослав Юрчишин, голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова

Тарас Шевченко, заступник міністра культури та інформаційної політики

Ігор Соловей, Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Володимир Тиліщак, перший заступник голови Українського інституту національної пам'яті

Ольга Сало, заступниця генерального директора Музею Революції гідності

Лариса Якубова, завідувачка відділу Інституту історії Національної академії наук України

Мирослава Барчук, віцепрезидентка Українського ПЕН, авторка фільму "Анатомія рашизму"

Ольга Волянюк, аналітикиня Центру досліджень безпекового середовища "Прометей"

Юрій Сиротюк, директор Українських студій стратегічних досліджень

Коли: 2 травня, о 15:30

Де: м. Київ, в приміщенні ІА "Укрінформ" (Зала 2)

Акредитація представників ЗМІ: e-mail: pressa@mil.gov.ua або за телефоном 067 43 071 81

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.