Митники вилучили зуб мамонта часів пізнього плейстоцену України

Київські митники запобігли незаконному пересиланню з України до Катару зуба мамонта, які були типовими тваринами пізнього плейстоцену України (130-13 тисяч років тому).

Про це повідомляє Державна митна служба України.

Рідкісний палеонтологічний зразок відправник з Івано-Франківщини надіслав до Катару, задекларувавши як металевий виріб вартістю $50. Однак, замість металевого предмета під час митного контролю міжнародної посилки митники виявили чималу брилу неправильної форми. 

Для ідентифікації знахідки митники спрямували брилу на експертизу до Національного науково-природничого музею НАН України. Як визначили експерти, виявлена брила – молярний зуб нижньої щелепи мамонта зі збереженими коренями. 
 

Ці зразки нечасто зустрічаються і мають важливе наукове значення.  Темний колір зуба вказує на перебування його у вологому ґрунтовому середовищі. 

"Знахідки таких зубів цінні для дослідження видової різноманітності мамонтів в плейстоцені України. На думку експерта, зразок має культурну, наукову, музейну та освітню цінність, зокрема, рекомендується до внесення до музейного фонду України. Згідно з чинним законодавством України, на вивезення культурних цінностей за кордон потрібне відповідне свідоцтво Міністерства культури України. Такого дозволу митникам надано не було", – йдеться в повідомленні.

По виявленому факту щодо мешканця Івано-Франківщини Київська митниця склала протокол про порушення митних правил за статтею 473 Митного кодексу України. Палеонтологічні зразки вилучили.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.