Шорт-лист номінантів на премію імені Івана Франка 2024

Визначення та нагородження переможця відбудеться 27 серпня в Дрогобичі.

Про це повідомив Міжнародний Фонд Івана Франка.

За результатами роботи Експертної ради найвищими балами оцінено такі праці:

- монографію "Ruś porwana? Rosyjska wojna o tożsamość Ukrainy" ("Викрадена Русь? Російська війна за ідентичність України")( Варшава: Видавництво Варшавського університету, 2022) ЙОАННИ ГЕТКИ, докторки габілітованої, професорки Варшавського університету та ЙОЛАНТИ ДАРЧЕВСЬКОЇ, кандидатки гуманітарних наук. ПОДАННЯ – видавництво Варшавського університету (Польща);

- монографію "Gloria et sacrum. Історична проза української еміґрації" (Люблін: Видавництво UMCS, 2022) ІГОРЯ НАБИТОВИЧА, доктора філологічних наук, професора Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні (Польща). ПОДАННЯ – кафедра філології Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні (Польща);

- монографію "Козацький Марс: Держава та військо Козацького Гетьманату в добу Мілітарної революції, 1648–1764" (Київ: Темпора, 2023) ОЛЕКСІЯ СОКИРКА, кандидата історичних наук, доцента Київського національного університету імені Тараса Шевченка. ПОДАННЯ – лауреат Міжнародної премії імені Івана Франка Ігор Сердюк (Україна).

Експерта рада складалася з 30 фахівців-гуманітаріїв, які представляли наукові інституції Австрії, Канади, Польщі, Словаччини, України та Чехії.

У 2024 році на здобуття Міжнародної премії претендувало 12 монографій науковців із 4-х країн: Грузії, Польщі, Словаччини та України. Ініціаторами подань стали 8 закладів вищої освіти з Варшави, Житомира, Івано-Франківська, Кишинева, Любліна, Львова та Харкова; Історико-культурний заповідник "Нагуєвичі" та 3 лауреати Премії попередніх років.

 

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.