Шорт-лист номінантів на премію імені Івана Франка 2024

Визначення та нагородження переможця відбудеться 27 серпня в Дрогобичі.

Про це повідомив Міжнародний Фонд Івана Франка.

За результатами роботи Експертної ради найвищими балами оцінено такі праці:

- монографію "Ruś porwana? Rosyjska wojna o tożsamość Ukrainy" ("Викрадена Русь? Російська війна за ідентичність України")( Варшава: Видавництво Варшавського університету, 2022) ЙОАННИ ГЕТКИ, докторки габілітованої, професорки Варшавського університету та ЙОЛАНТИ ДАРЧЕВСЬКОЇ, кандидатки гуманітарних наук. ПОДАННЯ – видавництво Варшавського університету (Польща);

- монографію "Gloria et sacrum. Історична проза української еміґрації" (Люблін: Видавництво UMCS, 2022) ІГОРЯ НАБИТОВИЧА, доктора філологічних наук, професора Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні (Польща). ПОДАННЯ – кафедра філології Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні (Польща);

- монографію "Козацький Марс: Держава та військо Козацького Гетьманату в добу Мілітарної революції, 1648–1764" (Київ: Темпора, 2023) ОЛЕКСІЯ СОКИРКА, кандидата історичних наук, доцента Київського національного університету імені Тараса Шевченка. ПОДАННЯ – лауреат Міжнародної премії імені Івана Франка Ігор Сердюк (Україна).

Експерта рада складалася з 30 фахівців-гуманітаріїв, які представляли наукові інституції Австрії, Канади, Польщі, Словаччини, України та Чехії.

У 2024 році на здобуття Міжнародної премії претендувало 12 монографій науковців із 4-х країн: Грузії, Польщі, Словаччини та України. Ініціаторами подань стали 8 закладів вищої освіти з Варшави, Житомира, Івано-Франківська, Кишинева, Любліна, Львова та Харкова; Історико-культурний заповідник "Нагуєвичі" та 3 лауреати Премії попередніх років.

 

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.