На Сумщині не підтримали перейменування вулиць на честь загиблих воїнів

У місті Тростянець на Сумщині не підтримали перейменування вулиць на счасть українських захисників.

Про це пише ТРК "Тростянець".

27 травня на сесії міської ради депутати ухвалили рішення назвати ще три вулиці на честь загиблих воїнів: Антона Колодяжного, Станіслава Чигрина, Юрія Черненка. Про це на пленарному засіданні говорив міський голова міста Тростянець Юрій Бова.

Антон Колодяжний  родом із Тростянця, був стрільцем-помічником гранатометника парашутно-десантної бригади. Загинув 22 жовтня, під час бойових дій у Краматорському районі на Донеччині. Йому було 32 роки.

33-річний  тростянчанин Станіслав Чигрин загинув 15 листопада в Луганській області.

Юрій Черненко родом не з Тростянця, але звільняв Тростянець у 2022-му у складі 93-ї бригади "Холодний Яр".

Проте, не всі тростянчани підтримують ідею назв вулиці у пам'ять про захисників, які віддали своє життя за Україну. Одна із вулиць зібрала десятки підписів, аби залишити комуністичну назву.

 
Антон Колодяжний

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.