На Сумщині не підтримали перейменування вулиць на честь загиблих воїнів

У місті Тростянець на Сумщині не підтримали перейменування вулиць на счасть українських захисників.

Про це пише ТРК "Тростянець".

27 травня на сесії міської ради депутати ухвалили рішення назвати ще три вулиці на честь загиблих воїнів: Антона Колодяжного, Станіслава Чигрина, Юрія Черненка. Про це на пленарному засіданні говорив міський голова міста Тростянець Юрій Бова.

Антон Колодяжний  родом із Тростянця, був стрільцем-помічником гранатометника парашутно-десантної бригади. Загинув 22 жовтня, під час бойових дій у Краматорському районі на Донеччині. Йому було 32 роки.

33-річний  тростянчанин Станіслав Чигрин загинув 15 листопада в Луганській області.

Юрій Черненко родом не з Тростянця, але звільняв Тростянець у 2022-му у складі 93-ї бригади "Холодний Яр".

Проте, не всі тростянчани підтримують ідею назв вулиці у пам'ять про захисників, які віддали своє життя за Україну. Одна із вулиць зібрала десятки підписів, аби залишити комуністичну назву.

 
Антон Колодяжний

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.