На Сумщині не підтримали перейменування вулиць на честь загиблих воїнів

У місті Тростянець на Сумщині не підтримали перейменування вулиць на счасть українських захисників.

Про це пише ТРК "Тростянець".

27 травня на сесії міської ради депутати ухвалили рішення назвати ще три вулиці на честь загиблих воїнів: Антона Колодяжного, Станіслава Чигрина, Юрія Черненка. Про це на пленарному засіданні говорив міський голова міста Тростянець Юрій Бова.

Антон Колодяжний  родом із Тростянця, був стрільцем-помічником гранатометника парашутно-десантної бригади. Загинув 22 жовтня, під час бойових дій у Краматорському районі на Донеччині. Йому було 32 роки.

33-річний  тростянчанин Станіслав Чигрин загинув 15 листопада в Луганській області.

Юрій Черненко родом не з Тростянця, але звільняв Тростянець у 2022-му у складі 93-ї бригади "Холодний Яр".

Проте, не всі тростянчани підтримують ідею назв вулиці у пам'ять про захисників, які віддали своє життя за Україну. Одна із вулиць зібрала десятки підписів, аби залишити комуністичну назву.

 
Антон Колодяжний

Степан Ленкавський: «Здобудеш Українську Державу, або згинеш у боротьбі за Неї»

6 липня виповнюється 120 років від дня народження Степана Ленкавського, одного із засновників та ідеологів Організації українських націоналістів, автора "Декалогу ОУН", в якому він виклав основні морально-етичні засади учасника національно-визвольних змагань. Саме принципова і непримиренна позиція до ворогів української державності послужила підставою для заведення на нього органами нкгб оперативної справи і планування заходів щодо його ліквідації.

Співоче поле. За лаштунками спецоперації

Роман Безсмертний запропонував акцію вважати еталонною, помістити її до палати мір та вагів і надалі успіх нових акцій вимірювати "співочимиполями". Зазвичай люди бачили верхівку айсберга. Переважна частина нашої штабної роботи була непомітною, непублічною, інколи – таємною. Деякі подробиці акції на Співочому полі знали тільки я та Тарас Стецьків.

Юрій Шевельов. Що не увійшло і не могло увійти до книги спогадів?

Спогади Юрія Шевельова із назвою "Я – мене – мені… (і довкруги)", оприлюднені на початку 2000-х років, пролили світло на досі невідомі сторінки життя і діяльності видатного філолога, славіста-мовознавця, професора низки престижних університетів світу, багаторічного президента Української вільної академії наук. Шевельов не випадково обрав таку багатозначну назву. Вона цілком підійшла б і для назви справи агентурної розробки, яку завели на нього в мгб урср. Хіба що у трішки зміненому вигляді – "Він – його – йому… (і довкруги)". Натомість справі дали назву "Шевченко".

Національний Пантеон. Світовий досвід

Про потребу в національному українському пантеоні заговорили ще у 2000-х роках, його розглядали як місце перепоховання видатних українців, могили яких за межами України. Сучасна російсько-українська війна знову активізувала проблему. Розглянемо яким є світовий досвід національних пантеонів.