У Запоріжжі перейменували вулицю на честь підлітків-партизанів, яких окупанти вбили в Бердянську

На сесії міської ради Запоріжжя 20 травня було прийнято рішення перейменувати понад 140 вулиць у місті.

Про це пише видання Межа.

Рішенням міськради вулицю Лассаля в Заводському районі Запоріжжя розділили на дві частини. Одну перейменували на вулицю Тіграна Оганнісяна, а другу – на вулицю Микити Ханганова. Підлітки загинули у червні 2023 року внаслідок російської агресії у Бердянську.

Майже рік в тимчасово окупованому Бердянську підлітки зазнавали переслідувань з боку російських загарбників за свою проукраїнську позицію. Слідчий комітет РФ порушив проти хлопців аж дві кримінальні справи. Юнаків звинувачували у "підготовці диверсії на мелітопольській залізниці", і, зрештою, стратили.

Всього у списку перейменувань опинилися 140 вулиць з різних районів міста. Відтепер у Запоріжжі є вулиці Героїв УПА, Миколи Міхновського, Пластова, Гетьмана Скоропадського, Квітки Цісик, Дмитра Коцюбайла, Олени Пчілки, Левка Лук'яненка, Павла Чубинського, Героїв 110-ї бригади.

З повним списком пейменованих вулиць можна ознайомитися тут.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.