АНОНС: Круглий стіл "Російсько-українська війна: календар ключових дат"

3 травня в агентстві "Укрінформ" відбудеться експертний круглий стіл "Російсько-українська війна: календар ключових дат".

Про це інформує УІНП.

Війна Росії проти України спонукає до переформатування календаря державних свят і памʼятних дат.

Календар є одним із усталених інструментів меморіалізації. Тож закономірно, що в контексті збереження памʼяті про події сучасної російсько-української війни постає питання впровадження відповідних дат.

Окремі памʼятні дні було запроваджено після початку російської збройної агресії в 2014 році. Так, 29 серпня вшановуємо памʼять загиблих захисників України. Памʼятна дата приурочена до роковин Іловайської трагедії. А 26 лютого відзначаємо День спротиву окупації Криму.

Але з 2022 року питання меморіалізації війни постало масштабніше. Зʼявилися ініціативи запровадження дат, повʼязаних із окремими подіями повномасштабної війни. Тож виникла потреба впорядкувати календар і синхронізувати потенційні нові дати з уже наявними.

До участі в обговоренні запрошені:

Микита Потураєв – народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, Євгенія Кравчук – народна депутатка України, Володимир В'ятрович – народний депутат України, Антон Дробович – Голова Українського інституту національної пам'яті, Фархад Фархадов – заступник Міністра у справах ветеранів України, Мар'яна Томин – директорка Департаменту  культурної спадщини Міністерства культури та інформаційної політики України, представники інших центральних органів виконавчої влади, експерти Василь ПавловАнтон ЛягушаІван ПатрилякЮрій ГудименкоОлексій Панич, представники громадських організацій "Минуле/Майбутнє/Мистецтво", "Меморіал", "VeteranHub" та інших.

Питання для обговорення:

- яким має бути календар памʼятних дат російсько-української війни: критерії та принципи;

- яким 24 лютого 2022 року має бути у календарі державних памʼятних дат;

- пропозиції нових дат до державного календаря, які б сприяли збереженню памʼяті про події, героїв та жертв війни (серед іншого обговорюватимуться памʼятні дні на вшанування оборони Маріуполя, звільнення Харківщини та Херсона, жертв теракту в Оленівці).

Коли: 3 травня о 14:00 – 16:00

Де: у приміщенні інформаційної агенції "Укрінформ" за адресою: Київ, вул. Богдана Хмельницького 8/16.

Акредитація для медіа: anna@ukrinform.com. Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу.

Організатори: Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, Український інститут національної пам'яті та Українське національне інформаційне агентство "Укрінформ".

Нагадаємо, Український інститут національної пам'яті та Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики започаткували серію експертних обговорень меморіалізації російсько-української війни. Перший круглий стіл відбувся 28 березня.

 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.