Захисники від російської агресії, історик Ревегук та гетьман Хмельницький: у Гадячі завершили деколонізацію топонімії

На Полтавщині у місті Гадяч і селах Малі Будища, Сари та Харківці перейменовано 12 вулиць і провулків.

Про це повідомили у Полтавському офісі Українського інституту національної пам'яті.

У місті Гадяч вул. Будька (секретар Гадяцького райкому комуністів) перейменували на Миргородську, а провулок Космодемянської (російсько-комуністична диверсантка) на Український.

У селі Малі Будища вулицю і провулок Гагаріна на Світанкові, а провулок Леніна на Центральний, вулицю Мічуріна відновили історичну назву Ярова. У селі Сари прибрали з топонімії назву, що звеличувала російського композитора Чайковського. Натомість цю вулицю перейменували на Молодіжну. Окрім згаданих "нейтральних" назв з'явилися й іменні, які увічнюють видатних особистостей.

Так, у Гадячі провулок Кошового назвали на честь уродженця Гадяцького краю, краєзнавця, дослідника новітньої історії України та Полтавщини, національно-визвольного руху першої половини ХХ століття, громадського активіста Віктора Ревегука.

Вулицю Комарова перейменовано на пошану земляка, воїна ЗСУ Романа Ляша, який загинув у бою з російськими окупантами 1 червня 2022 року неподалік Миколаївки на Донеччині. Провулок Кіндратенка (секретар обкому компартії) на честь Володимира Капустіна, він поліг 19 вересня 2023 поблизу селища Курдюмівка Бахмутського району Донецької області.

Крім того, вулицю російського військового діяча Ляскіна перейменували на честь гетьмана Богдана Хмельницького.

"Усунення незаконної комуністичної і російської символіки з топонімії Гадяцької громади відбувалося протягом двох років у чотири етапи: у квітні 2022 року за наполяганням Полтавського офісу УІНП громаду почистили від 32-ох комуністичних назв, в тому числі й таких одіозних як Дзержинського, Калініна, Комсомольської, Крупської, Радянської, Чапаєва, а протягом 2023 року - від 18 російсько-колоніальних, під час цьогорічних засідань 23 вулиці і провулки позбулися чужих назв і от нещодавно процес деімперіалізації завершився перейменуванням 12 об'єктів топонімії", - розповів представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.