АНОНС: Презентація книг Юрія Шаповала про Олександра Довженка

14 травня у Києві відбудеться презентація двох книжок українського історика Юрія Шаповала про кінорежисера Олександра Довженка.

Історик Юрій Шаповал презентуватиме дві книжки, а саме "Непрощений. Олександр Довженко і комуністичні спецслужби" (Варшава-Київ-Харків, 2022) та "Олександр Довженко", у 2-х томах (авторський текст, упорядкування документів, примітки Юрія Шаповала. Харків: Фоліо, 2023.

Видання споріднені, обидва грунтуються на унікальних документах і матеріалах зі справи-формуляра, головним чином з архіву КГБ УССР. Донесення агентів, котрі доповідали про Довженка, його погляди і вчинки, які ті погляди ілюструють. 

"...чекісти вперто робили з Довженка людину з підпілля. Вони були переконані, що Олександр Довженко - український націоналіст-петлюрівець, не сприймає радянський лад, завжди має власну думку, що далеко не завжди збігається з думкою, як в ті часи мовилось, партії і уряду. І навіть плекає якісь підступні контрреволюційні наміри", - пише Юрій Шаповал.

Вестиме презентацію кінокритик Сергій Тримбач - коментуючи, а іноді дозволяючи собі у чомусь дискутувати і навіть не погоджуватися зі знаменитим істориком.

У програмі вечора показ документального фільму "Довженко у вогні" (2014, виробництво НТКУ, режисер Ірина Шатохіна, співавтор сценарію і ведучий Юрій Шаповал).

Вхід вільний.

Коли: 14 травня, початок о 18.30

Де: У Синій залі Будинку кіно

 

Юрій Шевельов. Що не увійшло і не могло увійти до книги спогадів?

Спогади Юрія Шевельова із назвою "Я – мене – мені… (і довкруги)", оприлюднені на початку 2000-х років, пролили світло на досі невідомі сторінки життя і діяльності видатного філолога, славіста-мовознавця, професора низки престижних університетів світу, багаторічного президента Української вільної академії наук. Шевельов не випадково обрав таку багатозначну назву. Вона цілком підійшла б і для назви справи агентурної розробки, яку завели на нього в мгб урср. Хіба що у трішки зміненому вигляді – "Він – його – йому… (і довкруги)". Натомість справі дали назву "Шевченко".

Національний Пантеон. Світовий досвід

Про потребу в національному українському пантеоні заговорили ще у 2000-х роках, його розглядали як місце перепоховання видатних українців, могили яких за межами України. Сучасна російсько-українська війна знову активізувала проблему. Розглянемо яким є світовий досвід національних пантеонів.

«Кожен має знати, що без його, або її зусиль нічого не зміниться»: Олександра Матвійчук

Публічне інтерв'ю із правозахисницею Олександрою Матвійчук у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.