АНОНС: Презентація книг Юрія Шаповала про Олександра Довженка

14 травня у Києві відбудеться презентація двох книжок українського історика Юрія Шаповала про кінорежисера Олександра Довженка.

Історик Юрій Шаповал презентуватиме дві книжки, а саме "Непрощений. Олександр Довженко і комуністичні спецслужби" (Варшава-Київ-Харків, 2022) та "Олександр Довженко", у 2-х томах (авторський текст, упорядкування документів, примітки Юрія Шаповала. Харків: Фоліо, 2023.

Видання споріднені, обидва грунтуються на унікальних документах і матеріалах зі справи-формуляра, головним чином з архіву КГБ УССР. Донесення агентів, котрі доповідали про Довженка, його погляди і вчинки, які ті погляди ілюструють. 

"...чекісти вперто робили з Довженка людину з підпілля. Вони були переконані, що Олександр Довженко - український націоналіст-петлюрівець, не сприймає радянський лад, завжди має власну думку, що далеко не завжди збігається з думкою, як в ті часи мовилось, партії і уряду. І навіть плекає якісь підступні контрреволюційні наміри", - пише Юрій Шаповал.

Вестиме презентацію кінокритик Сергій Тримбач - коментуючи, а іноді дозволяючи собі у чомусь дискутувати і навіть не погоджуватися зі знаменитим істориком.

У програмі вечора показ документального фільму "Довженко у вогні" (2014, виробництво НТКУ, режисер Ірина Шатохіна, співавтор сценарію і ведучий Юрій Шаповал).

Вхід вільний.

Коли: 14 травня, початок о 18.30

Де: У Синій залі Будинку кіно

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.