АНОНС: Презентація книг Юрія Шаповала про Олександра Довженка

14 травня у Києві відбудеться презентація двох книжок українського історика Юрія Шаповала про кінорежисера Олександра Довженка.

Історик Юрій Шаповал презентуватиме дві книжки, а саме "Непрощений. Олександр Довженко і комуністичні спецслужби" (Варшава-Київ-Харків, 2022) та "Олександр Довженко", у 2-х томах (авторський текст, упорядкування документів, примітки Юрія Шаповала. Харків: Фоліо, 2023.

Видання споріднені, обидва грунтуються на унікальних документах і матеріалах зі справи-формуляра, головним чином з архіву КГБ УССР. Донесення агентів, котрі доповідали про Довженка, його погляди і вчинки, які ті погляди ілюструють. 

"...чекісти вперто робили з Довженка людину з підпілля. Вони були переконані, що Олександр Довженко - український націоналіст-петлюрівець, не сприймає радянський лад, завжди має власну думку, що далеко не завжди збігається з думкою, як в ті часи мовилось, партії і уряду. І навіть плекає якісь підступні контрреволюційні наміри", - пише Юрій Шаповал.

Вестиме презентацію кінокритик Сергій Тримбач - коментуючи, а іноді дозволяючи собі у чомусь дискутувати і навіть не погоджуватися зі знаменитим істориком.

У програмі вечора показ документального фільму "Довженко у вогні" (2014, виробництво НТКУ, режисер Ірина Шатохіна, співавтор сценарію і ведучий Юрій Шаповал).

Вхід вільний.

Коли: 14 травня, початок о 18.30

Де: У Синій залі Будинку кіно

 

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.