Музею Голодомору передали ікону з пошкодженого обстрілами храму на Сумщині

Музею Голодомору передали ікону "Охтирська Богородиця" — одну з найбільш шанованих ікон Слобожанщини.

Про це повідомив Музей Голодомору.

Артефакт прибув до нас із селища Велика Писарівка, що на Сумщині, а ініціатором передачі став Андрій Пасюга — учасник АТО у 2014 — 2015 роках, а зараз – священник у храмі святого Миколая ПЦУ.

Храм зазнав серйозних руйнувань унаслідок російських обстрілів на початку березня 2024 року: усі вікна вибиті, пошкоджені інтер'єри – впала гіпсокартонова стеля. Храм новий, збудований у 2010-х роках, проте хто передав ікону до храму достеменно не відомо: священник каже, що старші люди часто приносять родинні артефакти до церкви, щоб ті зберігалися у гідному місці.

Ікона, понівечена унаслідок обстрілу, є свідком людських молитов, радощів та печалей, але водночас — і свідком великого злочину рф проти українського народу. Переживши роки лихоліть, старовинний образ, виконаний на дерев'яній дощечці, ледь не був втрачений через навалу новітніх російський варварів. Для росії немає нічого святого — це факт, що не потребує доведення. Тож отець Андрій вирішив, що іконі безпечніше буде в нашому музеї. Дякуємо за довіру! Збережемо цей артефакт як доказ сучасних злочинів путінської росії.

 

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.