Усі розділи
Допомогти проекту

Українська вільна академія наук передасть свій архів визвольних змагань 1917-1921 року в Україну

Українська вільна академія наук (УВАН) передасть свій архів визвольних змагань 1917-1921 року до Національного історичного музею України.

12 березня 2024

Про це повідомив український політик і дипломат Ігор Осташ.

"Навіть під час війни українські культурні цінності повертаються в Україну. Сьогодні подякував Президенту УВАН Оресту Цапу за це рішення. Він висловив бажання приїхати на офіційну передачу до Києва особисто.Шануючи нашу військову історію, переможемо у війні сучасній!", - йдеться у повідомленні.

У колекції, яку УВАН передасть до Національного історичного музею України - військові прапори, нагороди, герби, посмертна маска Симона Петлюри та інші артефакти.

Українська вільна академія наук була заснована в місті Аугсбурзі (Німеччина) у 1945 році. Сьогодні функціонує дві окремі організації–правонаступниці УВАН — УВАН у США і УВАН у Канаді.

 
Теми
Дивіться також
Директоркою Центру досліджень визвольного руху стала журналістка та телеведуча Дарія Гірна
До річниці Другого зимового походу та Базару. Невідомий документ Ю. Тютюнника
На Вінниччині встановлять пам'ятник поручнику Армії УНР Хомі Аврамчуку
Тернопільські депутати просять перепоховати в Києві Бандеру, Петлюру, Коновальця та інших
Вийшов друком історичний роман "Циндао-Відень-Київ"
Тексти

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.
29 травня 2024 — Олександр Скрипник

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.
28 травня 2024 — Тимур Бобровський

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.
22 травня 2024 — Олександр Скрипник

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.
10 травня 2024 — Антоніна Костик
Всі тексти «Історичної правди»
Коротко
30 травня, 10:02

Митники вилучили зуб мамонта часів пізнього плейстоцену України

29 травня, 15:34

АНОНС: Презентація перевидання "Набої для розстрілу" Гелія Снєгірьова про справу СВУ

29 травня, 09:45

Оголошено лавреатів Премії імені Леся Танюка

28 травня, 23:18

IN MEMORIAM: Відійшов у засвіти політв'язень Петро Франко

Всі новини