Мінкультури вилучило могилу комуністів Литвинових у Полтаві з реєстру пам'яток

Тепер поховання братів Литвинових можуть перенести із центру Полтави.

Про це повідомляє представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

Міністерство культури та інформаційної політики України виключило з Держреєстру нерухомих пам'яток України братську могилу борців за владу Рад, яка розташована у Петровському парку Полтави. Це могила комуністів: братів Петра та Анатолія Литвинових. Могилу як "пам'ятку історії" внесли у Держреєстр відповідно рішення виконкому Полтавської облради народних депутатів, яке ухвалили у квітні 1982 року.

"Ця плита звеличує братів Літвінових, які скоювали і тоді, понад сто років тому, злочини проти українців. Анатолій і Пьотр Літвінови обіймали керівні посади в органах окупаційної комуністичної радянської влади. Один був уповноваженим жорстокого карального репресивного органу влади більшовицької Росії — Всеросійської Чрезвичайної комісії (ВЧК), яка згідно зі злочинними декретами Владіміра Лєніна впроваджувала політику "червоного терору". Інший керував полтавським відділенням продбюро, що було ланкою в системі ленінської "продразверстки"", - зауважив Олег Пустовгар. 

Тепер поховання братів Литвинових можуть перенести із центру Полтави. Задля цього регіональний представник Українського інституту національної пам'яті Олег Пустовгар, направив звернення до секретаря міськради Катерини Ямщикової. Звернення стосується перенесення останків комуністів на одне із комунальних кладовищ. Таке розпорядження Катерина Ямщикова, як виконувачка обов'язків міського голови, може ухвалити одноосібно до 27 квітня, відповідно законодавства про деколонізацію топонімії.

Братську могилу комуністів у Петровському парку неодноразово обливали фарбою. У серпні 2020 року київський журналіст та історик Вахтанг Кіпіані пропонував перенести могилу комуністів з парку. 

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.