Мінкультури вилучило могилу комуністів Литвинових у Полтаві з реєстру пам'яток

Тепер поховання братів Литвинових можуть перенести із центру Полтави.

Про це повідомляє представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

Міністерство культури та інформаційної політики України виключило з Держреєстру нерухомих пам'яток України братську могилу борців за владу Рад, яка розташована у Петровському парку Полтави. Це могила комуністів: братів Петра та Анатолія Литвинових. Могилу як "пам'ятку історії" внесли у Держреєстр відповідно рішення виконкому Полтавської облради народних депутатів, яке ухвалили у квітні 1982 року.

"Ця плита звеличує братів Літвінових, які скоювали і тоді, понад сто років тому, злочини проти українців. Анатолій і Пьотр Літвінови обіймали керівні посади в органах окупаційної комуністичної радянської влади. Один був уповноваженим жорстокого карального репресивного органу влади більшовицької Росії — Всеросійської Чрезвичайної комісії (ВЧК), яка згідно зі злочинними декретами Владіміра Лєніна впроваджувала політику "червоного терору". Інший керував полтавським відділенням продбюро, що було ланкою в системі ленінської "продразверстки"", - зауважив Олег Пустовгар. 

Тепер поховання братів Литвинових можуть перенести із центру Полтави. Задля цього регіональний представник Українського інституту національної пам'яті Олег Пустовгар, направив звернення до секретаря міськради Катерини Ямщикової. Звернення стосується перенесення останків комуністів на одне із комунальних кладовищ. Таке розпорядження Катерина Ямщикова, як виконувачка обов'язків міського голови, може ухвалити одноосібно до 27 квітня, відповідно законодавства про деколонізацію топонімії.

Братську могилу комуністів у Петровському парку неодноразово обливали фарбою. У серпні 2020 року київський журналіст та історик Вахтанг Кіпіані пропонував перенести могилу комуністів з парку. 

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.