У Полтаві з'явиться пам'ятна дошка на честь Джохара Дудаєва

У Полтаві з'явиться пам'ятна дошка на честь Джохара Дудаєва - генерал-майора авіації і першого президента Ічкерії, який в 1985-1987 роках працював у місті Полтава.

Про це повідомив Олег Пустовгар, регіональний представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області.

Рішенням Полтавського міськвиконкому погоджено встановлення пам'ятної дошки на фасаді будівлі дитячої міської клінічної лікарні. Це будівля якраз і розташована за кілька метрів від будинку, де мешкав легендарний лідер Ічкерії.

"Не всі полтавці знають, що ворог російського імперського режиму Джохар Дудаєв із 1985 по 1987 рік жив у Полтаві й працював на посаді начальника штабу 13-ї гвардійської важкої бомбардувальної дивізії. Нарешті відновлюється пам'ять про генерал-майора авіації і майбутнього президента Республіки Ічкерія Джохара Дудаєва у Полтаві", - написав на своїй фейсбук-сторінці Олег Пустовгар.

Дошку встановлюватиме Генеральне представництво Чеченської Республіки Ічкерія в Україні.

Раніше з ініціативи топонімічної комісії рішенням сесії Полтавської міськради вулицю Нікітченка у мікророрайоні Сади перейменовано на честь Джохара Дудаєва. Він певний час мешкав саме на цій вулиці. Під час голосування на платформі Едем полтавці масово підтримали саме таку нову назву вулиці.

Про життя й діяльність першого президента Республіки Ічкерія, – особисті речі в полтавському музеї важкої бомбардувальної авіації.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.