"Слава Україні, смерть убивці Путіну". В Росії заарештували дисидента Олександра Скобова

Колишнього радянського політв'язня, публіциста Олександра Скобова Калінінський райсуд Санкт-Петербурга відправив у СІЗО до 1 червня.

Про це повідомляє Медіазона.

Олександра Скобова звинувачують у виправданні тероризму через пост про підрив Кримського мосту. 66-річного чоловіка затримали пізно увечері 2 квітня вдома у правозахисника Юлія Рибакова.

Як пише "Медіазона", у залі суду Олександр Скобов одразу вигукнув: "Слава Україні, смерть убивці Путіну. Я не бачу сенсу брати участь у цьому балагані, і єдина причина участі в цьому суді – плюнути в обличчя суду".

Адвокатка Вероніка Карагодіна наполягала на тому, щоб суд обрав Скобову запобіжний захід, не пов'язаний з арештом. Вона просила долучити до справи медичні документи, які підтверджують, що у її підзахисного діагностовано цукровий діабет, гепатит С, бронхіальну астму та глаукому. Захисниця також зазначала, що на утриманні Скобова перебуває 90-річна мати.

У березні 2024 року мін'юст РФ вніс його Скобова до списку "іноземних агентів". Скобов підтримує Україну у війні із Росією. Зокрема 31 березня в інтерв'ю сайту "Север.Реалії" він заявив, що закликає допомагати російським добровольчим батальйонам, які воюють на боці України. 

За радянських часів Скобов випускав у Ленінграді антиурядовий журнал "Перспективи". У СРСР його двічі відправляли на примусове психіатричне лікування через участь в опозиційній діяльності. У Росії він публікувався у радикально-опозиційному виданні "Грані".

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.