Верховний суд РФ залишив вирок правозахиснику Максиму Буткевичу без змін

Верховний суд Росії залишив вирок українському правозахиснику Максиму Буткевичу без змін - він засуджений до 13 років колонії.

Про це інформує видання "Медіазона" із зали суду.

Максим Буткевич взяв участь у засіданні з відеоконференцзв'язку із СІЗО-1 Луганська. Він розповів, що визнав провину під загрозою тортур.

"Мені було сказано, що якщо я погоджуся, то після засудження мене в стислі терміни поміняють на засудженого військовополоненого ЗС РФ. Серед інших аргументів мені було пояснено, що в разі відмови я буду підданий різним методам фізичного впливу. Деякі методи мені було продемонстровано", - сказав Буткевич.

"Сьогодні те, що на росії називають судом, залишив вирок Максу Буткевичу без змін", - прокоментувала рішення Верховного суду РФ українська правозахисниця, голова організації "Центр громадянських свобод" Олександра Матвійчук.

Максим Буткевич — український правозахисник і журналіст, координатор та співзасновник проєкту "Без кордонів", спрямованого на допомогу шукачам притулку та українським переселенцям і протидію мові ворожнечі. Співзасновник "Громадського радіо" та Центру прав людини Zmina.

Буткевич вступив до лав ЗСУ після повномасштабного російського вторгнення в Україну. 10 липня 2023 року стало відомо, що Максим Буткевич потрапив у російський полон. Окупаційний суд на Луганщині 10 березня 2023 року засудив Буткевича до 13 років ув'язнення. Окупанти звинуватили його та ще двох українців у "жорстокому поводженні з цивільним населенням та застосуванні у збройному конфлікті заборонених методів". 

 
Теми

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.