На Вінничині перейменували вулицю Надії Савченко

Уселі Перекоринці на Вінниччині перейменували вулицю, яка була названа на честь української політичної діячки Надії Савченко.

Про це повідомив співзасновник проєктів "Деколонізація.Україна" Вадим Поздняков.

"У селі на Вінниччині в рамках деколонізації вирішили перейменувати вулицю, яка носила ім'я Надії Савченко", - написав Вадим Поздняков на своїй сторінці у Фейсбук.

Таке рішення наприкінці березня опублікувала на своєму сайті Мурованокуриловецька селищна рада.

До слова, ім'я Надії Савченко має одна з площ на Черкащині. У 2015 році у місті Ватутіне Звенигородського району Черкаської області площу імені Леніна перейменували на площу імені Надії Савченко.

 

Інший першотравень. Маївка з шашликами як київська традиція

Як в Києві святкували перше травня за триста років до появи дня міжнародної солідарності трудівників

Прапори УНР у Севастополі: правда, яку намагалися стерти з історії

Крим вже був українським — і ми вже його визволяли. 1918 рік, прапори УНР у Севастополі, добровольці, які ішли в бій із романтикою в серці. Про той забутий тріумф і його значення для сучасної боротьби розповідає історик Сергій Громенко, кандидат історичних наук, автор книги "Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.