На Харківщині можуть з'явитися вулиці на честь хорунжих Армії УНР

У Липцях на Харківщині пропонують перейменувати вулиці на честь місцевих уродженців Івана Піддубного та Михайла Зімницького.

Про це йдеться на сайті Громада. Груп.

З пропозицією назвати вулиці у Липцях, що підлягають перейменуванню, іменами місцевих уродженців Івана Піддубного та Михайла Зімницького, звернулась до Липецької сільської військової адміністрації Харківська обласна громадська організація "Спілка ветеранів АТО".

Це вже не перше звернення з такою пропозицією. Раніше з пропозицією назвати вулиці у Липцях іменами Івана Піддубного та Михайла Зімницького до Липецької сільської ради звертався Історичний клуб "Холодний Яр".

Обидва історичні діячі — борці за незалежність України у ХХ столітті, учасники збройної боротьби за українську державу під час Перших визвольних змагань 1917—1921 років, хорунжі Армії УНР.

 
Михайло Зімницький

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.