У місті Валки на Харківщині перейменували низку вулиць

Зокрема, з'явилися назви на честь українських воїнів, волонтерів, незалежності та свободи.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

"Ті перейменування, що відбулися у Валках, наочний приклад того навіщо нам позбуватися імперських і комуністичних назв. Вертаємо своє, друзі! Харківщина продовжує повертати власні назви у символічний простір", - зазначила начальниця Північно-східного відділу УІНП Марія Тахтаулова.

31 серпня Валківська міська рада підтримала перейменування низки об'єктів топоніміки у місті. Зокрема:

вулицю Пушкіна — на вулицю Незалежності,

провулок Пушкіна — на провулок Михайла Несольоного. Михайло Несольоний (1978-2022) - молодший сержант, водій МТЛБ 16-го окремого мотопіхотного батальйону 58-ї бригади ЗСУ. Герой України (посмертно).

в'їзд Пушкіна — на в'їзд Євгена Альбовського. Євген Альбовський (бл.1855- бл.1917) – дослідник історії Слобідської України, автор першої книги з історії Валок.

вулицю Чехова — на вулицю Олександра Ковальова. Олександр Ковальов (1944-2021) - валківський художник, гончар і педагог. Жив на цій вулиці.

вулицю провулок Кошового — на провулок Дмитра Наріжного. Дмитро Наріжний (1926-2015) – ініціатор відродження гончарної справи на Валківщині.

вулицю Ломоносова — на вулицю Європейську.

провулок Ломоносова — на провулок Івана Лисенко. Іван Лисенко (1938-2022) – письменник і мистецтвознавець, автор "Валківської енциклопедії", дослідник творчості земляків Марусі Вольвачівни та Олександра Коржа.

вулицю Лермонтова — на вулицю Академіка Байрачного. Борис Байрачний (1935— 2020) — хімік, доктор технічних наук, професор, академік Академії наук вищої школи України. Народився в селі Заміське на Валківщині.

провулок Ушакова — на провулок Сотника Гончара. Гончар Олександр (1894, м. Валки – 1928). Військовий; інженер-агроном, сотник Армії УНР. Уродженець Валок.

вулицю 1 Травня — на вулицю Свободи.

провулок Майський — на провулок Коржівський. За назвою місцевості

вулицю Колгоспну — на вулицю Хліборобську.

провулок Суворова — на провулок Миколи Манойла. Микола Манойло (1927-1998) - уродженець Валківщини соліст Харківської опери Народний артист УРСР і СРСР. Уродженець с. Манили на Валківщині.

вулицю Гагаріна — на вулицю Муравську.

вулицю Комарова — на вулицю Генерала Пересади-Суходольського. Михайло Пересада-Суходольський (1883-1938) – генерал-хорунжий Армії УНР. Він був начальником штабу 3-ї Залізної дивізії та займав інші важливі посади в Армії Української держави. Уродженець Валок

провулок Комарова — на провулок Затишний.

вулицю Маяковського — на вулицю Михайла Поготовка. Михайло Поготовко (1891-1944) – уродженець Валківщини, один із перших льотчиків Армії УНР, підполковник Армії УНР

провулок Маяковського — на провулок Миколи Частія. Микола Частій (1905-1962) – оперний співак, народний артист УРСР. Уродженець Валок.

в'їзд Маяковського — на в'їзд Калиновий.

вулицю Марєєва — на вулицю Отамана Перлика. Іван Перлик - організатор і перший командир 1-ї козацько-стрілецької (Сірожупанної) дивізії, один із керівників Ков'язького антибільшовицького повстання 1920-1921рр.

вулицю 8 Березня — на вулицю Волонтерську.

провулок Мічуріна — на провулок Андрія Дарагана. Андрій Дараган (1902-1987) – скульптор, автор пам'ятника Кобзарю Канаді (м.Вінніпег), автор художньої ідеї пам'ятника Шевченку в Харкові.

провулок Сидоренка — на провулок Сотника Дахневського. Петро Дахневький (1887-1928) - військовий, громадський і кооперативний діяч; сотник 6-ї гарматної бригади 6-ї Січової дивізії Армії УНР. Уродженець м. Валки

вулицю Горького — на вулицю Курячівську.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.