Арку дружби народів необхідно демонтувати. УІНП пояснив висновок Експертної комісії

Наприкінці березня 2024 року в Експертній комісії УІНП заявили, що Арка дружби народів в Києві належить до символіки російської імперської політики тапідлягає повному демонтажу.

Про це йдеться на сайті УІНП.

У своєму фаховому висновку члени Експертної комісії відзначили, що монумент на честь так званого "возз'єднання України з Росією" було встановлено у 1982 році у ході підготовки до відзначення 60-річчя утворення СРСР та 65-ї річниці Жовтневого перевороту 1917 року.

Частину монумента (двофігурну композицію робітників українця та росіянина) демонтували наприкінці квітня 2022 року рішенням міської влади Києва. Водночас інші елементи монументального комплексу – крім самої Арки, також стела з багатофігурною композицією, що символізує Переяславську раду 1654 року, залишилися без змін. Крім перейменування на Арку Свободи українського народу, міська влада не вжила заходів для справжнього переозначення Арки і трансформації простору довкола неї, щоб він не транслював радянські та російські ідеологеми.

Експертна комісія відзначила, що втілений у монументальному комплексі  "Арка дружби народів" міф про "возз'єднання" двох "братніх" народів не відповідає історичним реаліям, у радянські часи цей міф використовувався для обґрунтування "віковічного прагнення українського народу возз'єднатися з російським". Зараз цей міф слугує для підтримки російських територіальних претензій і пропаганди, що має на меті змінити уявлення українців про свою історію та державність.

Тому комісія ухвалила фаховий висновок про належність об'єкта до символіки російської імперської політики, відтак необхідність його демонтажу.

Коли та в який спосіб буде враховано висновок Експертної комісії, вирішуватиме міська влада та Міністерство культури й інформаційної політики. Загалом питання щодо трансформації простору на місці розташування цього монументального комплексу повинно розглядатися на основі широкого суспільного діалогу  з участю громади та експертного середовища.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.