У Рівному демонтували фігури партизанів і барельєф на пагорбі Слави

Це останній архітектурно-скульптурний комплекс, який підпадав під закон про декомунізацію.

Про це пише Суспільне.

8-метрову композицію з двох партизанів і дівчинки а також триметровий барельєф з 18-ти фігур демонтували на пагорбі Слави у Рівному. 

"Уламки ми віддамо в лабораторію і здамо на металобрухт. За ті кошти, які отримає, наприклад, трест, ми хочемо придбати дрони і передати нашим військовим. Що стосується саме стіни, вона відновиться і буде в такому ж кольорі, у якому вона зараз є. Плануємо колись зробити там музей, він буде після перемоги. І так само, цей монумент ми відновимо і зробимо для наших героїв", - повідомив в.о. міського голови Рівного Віктор Шакирзян.

Архітектурно-скульптурний комплекс у 1985 році. 

"Монумент готувався як подарунок Рівному. Пагорб Слави він називався і цей монумент теж як слава радянській зброї. Якщо ми подивимось на барельєф, який був біля великої скульптури, там були і партизани, і радянські воїни, і діти, яких вони нібито визволяли. Цей монумент підпадав під закон про декомунізацію і його зняли правильно. Але на той час, коли відкривали цей пам`ятник, він не був до кінця дороблений. Під пам`ятником мав бути музей. Але так, як гроші закінчилися, вони просто заварили те приміщення і приміщення не використовувалося", - розповів краєзнавець Микола Бендюк.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.