У Рівному демонтували фігури партизанів і барельєф на пагорбі Слави

Це останній архітектурно-скульптурний комплекс, який підпадав під закон про декомунізацію.

Про це пише Суспільне.

8-метрову композицію з двох партизанів і дівчинки а також триметровий барельєф з 18-ти фігур демонтували на пагорбі Слави у Рівному. 

"Уламки ми віддамо в лабораторію і здамо на металобрухт. За ті кошти, які отримає, наприклад, трест, ми хочемо придбати дрони і передати нашим військовим. Що стосується саме стіни, вона відновиться і буде в такому ж кольорі, у якому вона зараз є. Плануємо колись зробити там музей, він буде після перемоги. І так само, цей монумент ми відновимо і зробимо для наших героїв", - повідомив в.о. міського голови Рівного Віктор Шакирзян.

Архітектурно-скульптурний комплекс у 1985 році. 

"Монумент готувався як подарунок Рівному. Пагорб Слави він називався і цей монумент теж як слава радянській зброї. Якщо ми подивимось на барельєф, який був біля великої скульптури, там були і партизани, і радянські воїни, і діти, яких вони нібито визволяли. Цей монумент підпадав під закон про декомунізацію і його зняли правильно. Але на той час, коли відкривали цей пам`ятник, він не був до кінця дороблений. Під пам`ятником мав бути музей. Але так, як гроші закінчилися, вони просто заварили те приміщення і приміщення не використовувалося", - розповів краєзнавець Микола Бендюк.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.