У Рівному започаткували проєкт з оцифрування музейних колекцій

У Рівненському обласному краєзнавчому музеї розпочали масштабне оцифрування своїх колекцій

Про це повідомляє Укрінформ.

 

"Отримали грант Українського культурного фонду "Створення апаратно-програмного комплексу для обліку музейних предметів у електронній формі", який дозволив нам активніше застосовувати цифрові технології, зокрема, оцифрувати деякі із майже 140 тисяч музейних предметів різних колекцій.

До речі, серед них - Почаївське "Євангеліє або благовістя богодухновенних євангелістів" 1780 року, яке вважається найбільшим українським стародруком. Його висота понад пів метра, ширина – 34, а товщина – 9 см", - розповів директор музею Олександр Булига.

За словами музейника, відтепер цю та інші особливо цінні та оригінальні пам'ятки книгодрукарства можна "погортати" на сайті музею, де розмістили оцифровані давні видання.

"Стародруки, які оцифровуємо - з 1574 до 1830 років, переважно релігійного змісту: "Біблії", "Євангелія", "Октоїхи", "Анфологіони", "Служебники", "Тріоді". Всього ж колекція стародруків музею нараховує майже 200 книг. Серед них є просто унікальні видання з друкарень Острога, Дермані, Києва, Почаєва, Львова, Новгород-Сіверського", - додає завідувачка сектору впровадження цифрових технологій музею Ольга Морозова.

Нині у музейній оцифрованій колекції можна побачити перше друковане в Україні видання "Євангелія", Острозьку Біблію 1581 року - перший повний переклад Старого і Нового Заповітів, "Октоїх" 1604 року, надрукований у Дерманському монастирі.

Зараз рівненські музейники беруть участь у грантових проєктах для отримання необхідного обладнання. Так, вже укладено угоду з Museum Berlin-Karlshorst про допомогу в оцифруванні музейної колекції та облікової документації.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.