IN MEMORIAM: Помер історик Петро Толочко

На 87 році життя помер історик, археолог, академік НАН України, народний депутат III й IV скликання Петро Толочко, який з 2005 року очолював Партію Політики Путіна.

 Про це повідомив народний депутат України II скликання Дмитро Степанюк у своєму Facebook, пише Главком.

Петро Толочко був автором близько 400 наукових праць, у тому числі 25 монографій, серед яких "Історична топографія стародавнього Києва", "Древний Киев", "Історичні портрети", "Літописи Київської Русі" та інші. 

Петро Толочко народився у 1938 році на Київщині. У 1960-му закінчив історико-філософський факультет Київського університету, 1966 року – аспірантуру Інституту археології АН УРСР. 

Петро Толочко був відомим своїми проросійськими поглядами. Зокрема, заперечував Голодомор як геноцид українців та в різних інтерв'ю називав себе частиною "російського світу". Був автором публікацій критичного характеру на тему подій Євромайдану, підтримував погляди Путіна на історичну спадщину. З 2005 року Петро Толочко очолював Партію Політики Путіна.

18 січня 2022 року, напередодні повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Толочко брав участь у круглому столі Російського історичного товариства під головуванням Сергія Наришкіна, директора Служби зовнішньої розвідки РФ, що був присвячений питанням вивчення історії України та приурочений до 368-ї річниці Переяславської ради.

Проте, після російського вторгнення в Україну, 8 березня 2022 року Петро Толочко підписав Колективну заяву до Президії Російської академії наук від членів НАН України – іноземних членів РАН, у якій науковці заявили про засудження війни та вихід зі складу іноземних членів РАН.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.