Яким буде меморіал Героїв України у Львові

У Львові оголосили переможців архітектурного конкурсу на найкращий проєкт Меморіального комплексу військових поховань Героїв України.

Про це повідомила пресслужба ЛМР.

Переможцями конкурсу стала команда архітекторів з Хмельницького – Віктор Голубєв та Дмитро Райфшнайдер. 

Надмогильні споруди на цвинтарі пропонують виконати з білого архітектурного бетону із вкрапленнями натурального каменю. На надгробному камені, згідно з проєктом, буде місце для фотографії та імені з роками життя військового. Крім того, буде місце для розміщення квітів та лампадок. А збоку біля могил облаштують місця для сидіння.

Окрім зони поховань там планують облаштувати меморіальний сквер, музей, монумент невідомому солдату, каплицю та колумбарій – місце для поховання урн з прахом. До колумбарію можна буде спуститися як сходами, так і пандусом.

"На передній частині комплексу біля вулиці Мечникова пропонуємо облаштувати площу із монументом невідомому воїну. Концепція нової площі полягає у зміненні осі міста на вісь історичну. Ця вісь направлена на Північний Схід та Схід в усереднену точку, що поєднує координати боїв за Київ, Харків, Донецьк, Авдіївку, Дебальцеве, Іловайськ, Херсон та основний напрямок оборони України. Таке зміщення осі повинне привернути увагу до географічної єдності України та контрастувати зі структурою міста, врізаючись у неї," — каже автор проєкту Дмитро Райфшнайдер.

За задумом архітекторів січення граней Монументу невідомому воїну буде нагадувати щит, а зелень на ньому буде символізувати цвіт нації — військових, які загинули, захищаючи країну. Також на площі планують розмістити плиту, на якій зобразять графічні знаки бригад і підрозділів, які воювали за Україну. Там облаштують місце для покладання квітів. В кінці "Марсового поля" залишать хрест на честь Української галицької армії. Поруч буде молитовна споруда.

"Ми обрали проєкт, де в центрі є поховання Героїв – це основний елемент, який ніщо не може затьмарити. З точки зору самих поховань, надмогильних споруд – тут все дотримано досить коректно. Є козацький хрест, є альтернативна версія цього поховання для нехристиян, є можливість дістатися до будь-якого місця поховання на кріслі колісному. Мабуть, з точки зору вирішення самої зони поховань – це найбільш коректний з усіх поданих", — говорить головний архітектор Львова Антон Коломєйцев.

Проєкт ще будуть доопрацьовувати з членами дорадчої ради, до якої входять військові, родини загиблих та представники духовенства і з якими напередодні зустрічались архітектори.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.