АНОНС: Презентація проєкту "Спадщина В’ячеслава Липинського"

У Києві 17 квітня, у день народження ідеолога українського консерватизму В’ячеслава Липинського, відбудеться презентація проєкту видання його спадщини.

Про це повідомило видавництво "Темпора".

Дослідниця життя та творчості Липинського Тетяна Осташко і директорка видавництва "Темпора" Юлія Олійник обговорять державницькі ідеї, народжені в передреволюційну добу та розгорнуті у струнку теоретичну концепцію майбутнього розвитку української держави після поразки Українських національно-визвольних змагань у 1917–1921 років.

"Спадщина В'ячеслава Липинського" — це найповніше видання історичних студій, суспільно-політичних творів, епістолярію та щоденників ученого. У видавництві "Темпора" нещодавно побачили світ:

"Том IV. Україна на переломі 1657–1659: Замітки до історії українського державного будівництва в ХVІІ-ім століттю"

"Том XVI. Листи Т — Ч."

"Том XVII. Листи Ш — Я."

Томи упорядкували Юрій Терещенко і Тетяна Осташко. Буде нагода поговорити і про "Україну В'ячеслава Липинського" Тетяни Осташко – найповнішу біографію Липинського і книжку, яка дає ключ до розуміння цієї постаті.

Коли: 17 квітня о 18:30

Де: Книгарня "Є" (Київ, вул. Лисенка, 3)

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.