АНОНС: Дім Франка запрошує на виставку артефактів "(Не) втрачений Шевченко"

До Шевченкових днів команда Дому Франка підготувала унікальну дводенну виставку з фондів Музею.

Про це інформує Дім Франка.

Під час виставки гості зможуть побачити безцінний артефакт: фотолітографічний відбиток шести сторінок поеми "Єретик" на трьох аркушах другої половини ХІХ сторіччя.

Відомо, що знайомий Шевченка, співзасновник Кирило-Мефодіївського братства, Василь Білозерський подарував фрагмент автографа поеми Народному дому у Львові, проте оригінал на сьогодні вважається втраченим.

Отож фотолітографічні відбитки з автографа, які зробив Мелетій Дуткевич – це наразі єдине джерело, з якого ми бачимо, як виглядав автограф, можемо насолодитися динамічним упізнаваним почерком Шевченка, а також прочитати щемливі рядки, які дописав сам Білозерський: "Оповідають свідки, що І. Шафарик, читаючи оце посланіє Шевченкове, плакав вдячними сльозами".

Фотолітографія як родинний скарб зберігалася у родині відомого українського художника Григорія Смольського. Саме митець після родинної наради і передав артефакт у фондову збірку Дому Франка.

Коли: Урочисте відкриття виставки — 9 березня о 15:00. Оглянути виставку можна лише 9 та 10 березня з 10:00 до 17:00.

Де: м. Львів, вул. Івана Франка, 150

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.