IN MEMORIAM: Помер український історик і письменник Дмитро Капранов

У віці 56 років пішов з житя український історик, письменник, видавець, публіцист, громадський діяч і блогер Дмитро Капранов.

Про це повідомили на сторінці братів Капранових у соцмережах.

"Друзі, в нас біда. Сьогодні зранку раптово помер Дмитро. Коли і де прощання, напишу завтра. Все решта скасовується, пробачте", — йдеться в повідомленні.

Брати Капранови народилися в Дубоссарах, нині Молдова. Дитинство минуло в Очакові, а вищу освіту здобували в Свердловську (зараз Єкатеринбург) та Москві. Там же на початку 90-х видавали українську газету "Тинди-ринди" та журнал української фантастики "Брати".

"Не всі, певно, знають, що першим твором братів був оцей журнал української фантастики "Брати", який вийшов українською мовою у Москві у 1991-му ще до проголошення незалежності. Але з космонавтом з тризубом на обкладинці. Задовго до Каденюка. Космічного лету тобі, Дмитре", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Вахтанг Кіпіані.

У 1998 році Дмитро та Віталій Капранови повернулися в Україну. У 1999 році організували перший конкурс української гостросюжетної літератури "Золотий Бабай" — тоді переміг роман Василя Шкляра "Ключ".

А у 2000 році вони заснували видавництво "Зелений пес", пізніше, у 2019 році — YouTube-канал "імені Т. Г. Шевченка", де розповідали про історію України.

У лютому 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення Росії, Капранови вступили до лав полку "Азов".

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.