IN MEMORIAM: Помер політик і громадський діяч Ігор Юхновський

У віці 98 років відійшов у вічність перший голова Українського інституту національної пам'яті Ігор Юхновський.

Сумну звістку повідомив міський голова Львова Андрій Садовий.

"Помер Ігор Рафаїлович Юхновський. Світла, добра, мудра людина. Творець України та обличчя незалежності", – написав Садовий.

Ігор Юхновський – український фізик-теоретик, доктор фізико-математичних наук, професор та академік Національної академії наук України. Народився 1 вересня 1925 року на Рівненщині.

Саме йому належить ідея референдуму 1 грудня 1991 року, який закріпив Незалежність України. Також Ігор Юхновський був першим головою опікунської ради відродженого в Україні Пласту.

"Помер перший голова Опікунської ради відродженого в Україні Пласт - український скаутинг. Ще в кінці 1989 року він зібрав велику групу авторитетних громадських діячів (від тоді очільника міського комсомолу до майбутнього голови соціал-націоналістичної партії). Зібрав в опікунську раду, щоб запустити максимально легальний процес відродження Пласту", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Юрій Юзич.

Він був народним депутатом І – IV скликань Верховної Ради й очолював опозицію як Голова Народної Ради.

У 1991 році Ігор Юхновський був кандидатом у президенти України, але набрав 1,74% голосів. У період з жовтня 1992 до 1993 року він працював на посаді першого віцепрем'єр-міністра України.

За президентства Віктора Ющенка Юхновський керував Українським інститутом національної пам'яті.

У Львові Юхновський створив Львівську наукову школу статистичної фізики, відділ статистичної теорії конденсованих станів Інституту теоретичної фізики АН УРСР.

У 1990 році на його основі створили Інститут фізики конденсованих систем НАН України.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.