Усі розділи
Допомогти проекту

Національний музей Тараса Шевченка відновив роботу

19 жовтня Національний музей Тараса Шевченка відкрився для відвідувачів

20 жовтня 2022

Національний музей Тараса Шевченка припинив приймати відвідувачів після російських обстрілів Києва 10 жовтня 2022 року. Тоді будівля музею постраждала від вибухової хвилі російської ракети - на першому та другому поверхах були вибиті вікна.

Завдяки допомозі партнерів - ГО Міжнародний жіночий рух "За сімейні цінності", Тарасу Лисенку та Юрісу Пісковому - за кілька годин після обстрілу закрили найбільш критичні проблеми. 26 листів OSB-плити для перекриття пошкоджених вікон передані нам від Центру порятунку культурної спадщини. Також надали підтримку інші київські музеї.

19 жовтня Національний музей Тараса Шевченка відкрився для відвідувачів. Доступними є основна експозиція, а також простір тимчасових виставкових проєктів ("Шевченко 4.5.0", "Якби колись мені сказали", "Перехрестя поколінь").

 
Теми
Дивіться також
Окупанти розробили план пограбування музеїв в Криму
Національний науково-природничий музей потребує допомоги
"Тексти" створили мапу з інформацією про літераторів, пов'язаних з Києвом
3D-копії «бородянського півня» потраплять до провідних музеїв світу
У Музеї Вінниці відкрилась виставка «Європейська площа: простір (не)пам’яті»
Тексти

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.
29 травня 2024 — Олександр Скрипник

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.
28 травня 2024 — Тимур Бобровський

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.
22 травня 2024 — Олександр Скрипник

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.
10 травня 2024 — Антоніна Костик
Всі тексти «Історичної правди»
Коротко
29 травня, 15:34

АНОНС: Презентація перевидання "Набої для розстрілу" Гелія Снєгірьова про справу СВУ

29 травня, 09:45

Оголошено лавреатів Премії імені Леся Танюка

28 травня, 23:18

IN MEMORIAM: Відійшов у засвіти політв'язень Петро Франко

28 травня, 22:11

Шорт-лист номінантів на премію імені Івана Франка 2024

Всі новини