Тисячолітнє Городище на Рівненщині повернули у державну власність

На Рівненщині суд ухвалив рішення про повернення державі земельної ділянки історико-культурного призначення в урочищі "Замок" на околиці села Кунин на Рівненщині.

Про це повідомляє Рівненська обласна прокуратура.

"Рішенням Здолбунівського районного суду задоволено позовні вимоги Здолбунівської окружної прокуратури та зобов'язано фізичну особу повернути державі земельну ділянку історико-культурного призначення вартістю ₴3,2 мільйона", - йдеться у повідомленні.

Як встановила прокуратура, попри законодавчу заборону, рішенням сільської ради незаконно передали у приватну власність фізичній особі земельну ділянку, на якій розташована пам'ятка археології місцевого значення. Йдеться про Городище, розташоване в урочищі "Замок" на околиці села Кунин Здовбицької територіальної громади.

Як об'єкт історії та культури воно перебуває під особливою охороною, а землі під ним можуть бути винятково у власності держави. Свого часу на території Городища археологами зібрано уламки гончарного посуду Х – ХI ст. та ХVII – ХVIII ст.

Наразі прокуратура довела незаконність приватизації землі з історичною пам'яткою. Заходи щодо фактичного повернення землі на користь держави будуть вжиті після набрання судовим рішенням законної сили.

 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.