В Росії перевірить причетність західних спецслужб до смерті Сталіна

Комуністична партія "Комуністи Росії" звернулася до ФСБ та Генеральної прокуратури РФ з проханням перевірити можливу причетність західних спецслужб до смерті радянського диктатора Йосифа Сталіна.

Про це пишуть російські ЗМІ з посиланням на голову КПКР Сергія Малінковича.

"У 71-у річницю з дня смерті Й. В. Сталіна партія звернулася до Генеральної прокуратури РФ і ФСБ з проханням перевірити можливу причетність західних спецслужб до смерті Йосифа Віссаріоновича Сталіна, оскільки дуже багато свідчень сучасників Сталіна говорять про можливе отруєння вождя радянських народів агентами впливу заходу", - зазначив Малінкович.

Також 5 березня комуністи у Москві поклауть квіти до погруддя диктатора. Правнук Сталіна Селім Бенсаад поклав квіти до пам'ятника прадіда у Борі Нижегородської області.

 

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.