АНОНС: "ОБЕРЕЖНО, КРИХКЕ!": виставка, присвячена зруйнованим вітражам Маріуполя

29 березня Національний музей історії України запрошує на відкриття виставки, присвяченій зруйнованим вітражам Маріуполя.

Про це інформує Національний музей історії України.

"Обережно Крихке!" - фотопроєкт про найефектніший жанр монументального мистецтва – вітражі. Ідею створення експозиції журналіста і дослідника Івана Станіславського підтримала команда "Місто Марії".

"Я дякую усім, хто долучився до цього проєкту, і присвячую "Обережно Крихке" маріупольцям, життя яких розбилося, наче ці вітражі", - зазначив Іван Станіславський. 

Експозиція вітражів, представлених на виставці, є результатом "фотополювання", яке тривало в Маріуполі з 2019 по 2021 роки. Складність вітражної техніки та вразливість матеріалу потребували від митця неабиякого хисту, тож зі "склом" міг працювати далеко не кожен художник. Попри це, в Маріуполі були створені вітражі, які вражали і масштабами, і виконанням.

"Особливості розташування вітражів роблять жанр суто інтер'єрним, навіть, можна сказати, камерним. Усі барви вітража можна побачити тільки зсередини приміщення та при денному світлі, а це не завжди можливо. На жаль, деякі роботи були замкнені в закинутих приміщеннях, а деякі – в установах з режимним доступом. Через це вітражі Маріуполя лишалися здебільшого невідомими широкому загалу", – розповідає Іван Станіславський.

Вперше фотопроєкт "Обережно Крихке!" був представлений у Львові на платформі "Mariupol Reborn". В експозиції представлені зображення шести знищених вітражів Маріуполя. Світлини надрукувані на прозорому акрилі, що наближає експонати до фактури скла та посилює враження відвідувачів.

Виставку доповнюють три міні копії маріупольських панно: "Прометей" та два фрагменти вітража Маріупольської камерної філармонії "Україночка" й "Скрипаль", виконані у класичній вітражній техніці. Серед експонатів - уламки справжнього вітражного скла, які наочно демонструють крихкість цього виду мистецтва.

В розширеному форматі виставка відкривається в Національному музеї історії України. Апсида на третьому поверсі оснащена великою кількістю вікон, а це означає, що у сонячному світлі маріупольські вітражі засяють своїми яскравими кольорами та різнобарв'ям, – зазначає команда "Міста Марії".

Під час облоги Маріуполя російськими військами усі вітражі були знищені. Тож експозиція водночас має важливу складову – демонструє злочини російських окупантів, знищення української історії та ідентичності.

Відкриття фотовиставки мало відбутися у березні 2022 року в Маріуполі, але вона стартує зовсім в інший час і в іншому місці.

Коли: 29 березня, 15:00.

Де: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2)

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.