Науковці Могилянки та університету Глазго запрошують українців стати "археологами війни"

Катедра археології НаУКМА та дослідники з Центру вивчення війни університету Глазго запустили краудсорсинговий проєкт «Війна говорила до нас гучно через вибухи та тихо через речі».

Про це йдеться на сайті Києво-Могилянської академії.

Зазвичай спогади про війну записують вже після її завершення. Натомість мета цього проєкту полягає в прагненні зафіксувати свідчення й матеріальні прояви того, як суспільство переживає війну, просто під час бойових дій. Проєкт покликаний залучити українців до команди "археологів війни" для збору матеріалів, які створюють контекст, розповідають історії та допомагають краще зрозуміти, як цивільне населення реагує на війну в режимі реального часу.

Команда збирає фото-, відео-, аудіоматеріали та спогади про події, речі, ландшафти, які демонструють матеріальний вплив війни на суспільство.

"Ця війна триває вже більше десяти років і загрожує не лише територіальній цілісності України, але і українській культурі та ідентичності. За таких умов поняття ідентичності постає перед нами в новому ракурсі та набуває іншого значення. Все це відбивається у предметах і просторах, які оточують людей. Вони змінюють функції та інтегруються з однієї сфери життя в іншу. Артилерійські снаряди перетворюються на попільнички, окопи вкриваються клумбами, старлінки стають частинами безпілотної техніки, а вибухівку прикріплюють до весільних дронів.

Археологія розробила широкий спектр інструментів для вивчення предметів, які створюють люди, та просторів, в яких вони живуть, і це може допомогти нашому розумінню того, як люди переживають війну. Адже будь-які соціальні явища відображаються у матеріальній культурі, що нас оточує. Вона відбиває особливі аспекти української ідентичності та те, як суспільство справляється з такими викликами. Документування цих явищ дає змогу не лише вивчати, а й зберігати українську ідентичність та культуру", — зазначає керівник проєкту в Україні, завідувач катедри археології НаУКМА, Олег Білінський.

Початок загальноукраїнській ініціативі поклало пілотне дослідження студентів та дослідників Могилянки, які вивчали прояви впливу війни на звичайних людей. Завдяки цьому дослідженню зібрано приклади того, як змінилися речі та простір, що оточує українців. Гільзи від снарядів стали мистецьким полотном художників, на писанках з'явилися емблеми бригад ЗСУ, а у бліндажах — дивани та цивільні меблі.   

Своє продовження проєкт отримав завдяки партнерській угоді між НаУКМА та університетом Глазго. Ініціаторами угоди були завідувач катедри археології НаУКМА Олег Білінський, професор Тоні Поллард та доктор Іен Бенкс з Шотландського центру досліджень війни та археології конфліктів в університеті Глазго.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.